ДУДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дуда́ «вид сопілки; [нижня частина рукава сорочки Я]»
псл. duda «трубка» звуконаслідувального походження;
найближче споріднені сx.лит. daudýtė «сопілка», dūdénti «безперервно гудіти», лтс. dudinât «бовкати, бурчати»;
менш обґрунтоване припущення про запозичення з тюркських мов, пор. тур. крим.-тат. чаг. düdük «дудка, флейта» (Mikl. TEI I 287; Bern. І 233; Lokotsch 43; Шипова 128);
р. дуда́, ду́дка «сопілка», бр. дуда́ «волинка, сопілка», п. ч. слц. dudy «вид духового інструмента», вл. duda, dudy «волинка», нл. dudy «тс.», схв. дýда, dỳдāљка «сопілка», слн. dúda «волинка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуда́н
«стебло рослини з невеликою кількістю листя чи пагонів»
дуда́р
дуда́ритися
«чванитися»
дуда́рка
«гонориста жінка»
дуда́ти
«грати на сопілці»
дуда́шник
ду́ди
«обшлаги на рукавах»
дуди́ти
ду́диця
«тс.Ж; соломка для плетіння капелюхів; стрілка»
дуді́ти
«тс.»
ду́дка
«сопілка; трубка; порожнисте стебло рослини»
дудкува́тий
ду́длик
«тс.»
ду́дни́к
«той, хто виготовляє сопілки або грає на них»
дудува́тий
дудча́стий
наду́дковатий
«з порожнистим стеблом»
оду́дкуватий
«дудчастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуда́ «волинка, сопілка» | білоруська |
| duda «волинка» | верхньолужицька |
| dudy «волинка» | верхньолужицька |
| düdük «дудка, флейта» | кримсько-татарська |
| dudinât «бовкати, бурчати» | латиська |
| dudy «тс.» | нижньолужицька |
| dudy «вид духового інструмента» | польська |
| duda «трубка» | праслов’янська |
| дуда́ | російська |
| дýда | сербохорватська |
| dudy «вид духового інструмента» | словацька |
| dúda «волинка» | словенська |
| düdük «дудка, флейта» | турецька |
| ду́дка «сопілка» | українська |
| dỳдāљка «сопілка» | українська |
| düdük «дудка, флейта» | чагатайська |
| dudy «вид духового інструмента» | чеська |
| daudýtė «сопілка» | ? |
| dūdénti «безперервно гудіти» | ? |
| düdük «дудка, флейта» | ? |
дуда́ «подать за право хрестити дитину» (іст.)
польські форми [dytek, detk, detek] постали як результат зворотного запозичення з німецької мови (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.»);
п. [dudek] «монета вартістю 6 польських грошів; гроші взагалі», [dutek, dydek, dytek, detk, detek] «тс.», як і ч. ст. dudek (дрібна монета), слц. dudek, dydky, ст. dudok «тс.», утворилося на основі dudek «одуд» внаслідок жартівливого переосмислення назви орла, зображеного на монеті;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ду́дек
«старовинна дрібна польська монета; у старій Польщі плата орендарю при народженні дитини»
ду́дка
«гроші взагалі; певна сума, заробіток»
ду́док
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dudek «монета вартістю 6 польських грошів; гроші взагалі» | польська |
| dudek | словацька |
| dudek (дрібна монета) | чеська |
| dytek (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.») | ? |
| detk (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.») | ? |
| detek (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.») | ? |
| dutek «тс.» | ? |
| dydek «тс.» | ? |
| dytek «тс.» | ? |
| detk «тс.» | ? |
| detek «тс.» | ? |
| dudek (дрібна монета) | ? |
| dydky | ? |
| dudok «тс.» | ? |
| dudek «одуд» | ? |
дудва́ «болиголов плямистий, Conium maculatum L.; бутень, Chaerophyllum temulum L. та ін.» (бот.)
не зовсім ясне;
вважається запозиченням з угорської мови (ВеЗн 16; Балецкий St. sl. 9/1 – 4, 338);
yr. dudva «бур’ян» нез’ясованого походження (Bárczi 54);
пов’язується також з дуда́, ду́дка «сопілка; трубка» з огляду на трубчасту будову стебла рослин родини зонтичних (Меркулова 67);
р. [ду́дки] (назви різних рослин родини зонтичних);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ду́дки (назви різних рослин родини зонтичних) | російська |
| dudva «бур’ян» | ? |
| дуда́ | ? |
| ду́дка «сопілка; трубка» | ? |
ду́дич «вид жука, Erirrhinus» (зоол.)
пор. н. Hohlrüsselkäfer «тс.» (букв. «жук з порожнистим присоском»);
назва зумовлена трубкоподібною формою присоска жука;
похідне від дуда́ «сопілка; трубка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Hohlrüsselkäfer «тс.» (букв. «жук з порожнистим присоском») | німецька |
| Hohlrüsselkäfer «тс.» (букв. «жук з порожнистим присоском») | ? |
| дуда́ «сопілка; трубка» | ? |
ду́до́к «одуд, Upupa epops L.» (орн.)
аналогічне до лит. dudùkas, dudùtis «одуд»;
звуконаслідувальні утворення, пов’язані з вигуком, що відтворює голос цього птаха (пор. ч. ст. du-du – про крик одуда), далі з дуда́;
п. dudek, ч. dudek, ст. dedek, vdedek, dud, слц. dudok, duduk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуди́ло
дудко́
ду́ндало
«те.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| dudùkas | литовська |
| dudek | польська |
| dudok «тс.» | словацька |
| duduk «тс.» | словацька |
| dudek | чеська |
| dudùtis «одуд» | ? |
| дуда́ | ? |
| dedek | ? |
| vdedek | ? |
| dud | ? |
тут «шовковиця, Morus L.» (бот.)
тур. tut, dut, аз. чаг. тат. кирг. тут походять від ар. tūt «тс.»;
запозичення з тюркських мов;
р. тут «шовковиця», ту́товник, [тю́тина], бр. тут, ту́таўнік, болг. діал. м. дуд, схв. ду̏д «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
тутівни́цтво
«розведення шовковиці»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| тут | азербайджанська |
| tūt «тс.» | арабська |
| тут | білоруська |
| ту́таўнік | білоруська |
| дуд (діал.) | болгарська |
| тут | киргизька |
| дуд | македонська |
| тут «шовковиця» | російська |
| ту́товник | російська |
| тю́тина | російська |
| ду̏д «тс.» | сербохорватська |
| тут | татарська |
| tut | турецька |
| dut | турецька |
| тут | чагатайська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України