ДОЩАДУ — ЕТИМОЛОГІЯ
доща́ду «до кінця, зовсім, остаточно»
прислівникове утворення, до складу якого входить основа щад «потомство» (пор. [щадок] наща́док);
очевидно, було підтримане в західних говорах впливом з боку п. ст. do szczędu «дощенту» (первicно «до потомства»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
до-на́щадку
до-на́щаду
дооща́дку
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| do szczędu «дощенту» (первicно «до потомства») | польська |
| щад «потомство» (пор. [щадок] наща́док) | ? |
| do szczędu «дощенту» (первicно «до потомства») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України