ДОСКОНАЛИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

доскона́лий

запозичення з польської мови;
п. doskonały «прекрасний, ідеальний», як і ч. слц. dokonalý «довершений», нл. dokonały «тс.», є префіксальним утворенням від дієслова псл. konati «закінчити, виконати», що відповідає укр. кона́ти;
первісне значення «завершений, виконаний, викінчений»;
р. доскона́льный «справжній, точний», бр. даскана́лы «довершений; детальний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

докона́лий
досконалый «довершений; цілковитий; чудовий» (XVI ст.)
доскона́льний
доскона́льство
доскона́нний
удоскона́лення
удоскона́лити
удоскона́лювач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даскана́лы «довершений; детальний» білоруська
dokonały «тс.» нижньолужицька
doskonały «прекрасний, ідеальний» польська
konati «закінчити, виконати» праслов’янська
доскона́льный «справжній, точний» російська
dokonalý «довершений» словацька
кона́ти українська
dokonalý «довершений» чеська
значення «завершений, виконаний, викінчений» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.