ДОСВІДЧЕНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

до́свід

очевидно, є зворотним утворенням від запозиченого з польської мови досві́дчений (досві́дчити);
п. doświadczony пов’язане з дієсловом doświadczyć (пор. вл. doswědčować «засвідчувати»), що є префіксальним утворенням від świadek «свідок» (первісно «знаючий»), похідного від wiedzieć «знати, відати», яке відповідає укр. ві́дати;
бр. дасве́дчаны «досвідчений»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

досвіди́ти «зазнати, переконатися»
досвідни́й «досвідчений»
до́свідний «заснований на досвіді»
досвідча́ний «тс.»
досвідча́ти «свідчити; узнавати; доводити»
досвідча́тися «посилатися на чиє-небудь свідчення; переконуватися»
досві́дчений
досві́дченість
досві́дчення «переконання»
досві́дчи́ти «тс.»
досві́дчитися «переконатися, дізнатися»
досвядчити «підтвердити» (XVI ст.)
досвѣдчати «підтверджувати доказами (XIV ст.); випробовувати, дізнаватися (XVI ст.)»
недо́свід
недосвідни́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дасве́дчаны «досвідчений» білоруська
doświadczony пов'язане з дієсловом doświadczyć (пор. вл. doswědčować «засвідчувати») польська
ві́дати українська
досві́дчений (досві́дчити) ?
świadek «свідок» (первісно «знаючий») ?
wiedzieć «знати, відати» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.