ДОПЕРВА — ЕТИМОЛОГІЯ
допі́ру
запозичення з польської мови;
п. dopiero (засвідчене з XV ст.), dopiru, dopiro, паралельне болг. допъ́рва «тепер», походить із словосполучення *do рьrvъ «ото вперше», де do за походженням є вказівною часткою, паралельною to (te), a *рьrvъ – порядковим числівником, що відповідає укр. пе́рвий;
зникнення v та поява кінцевого о під впливом інших прислівників на о є вторинним явищем;
Фонетичні та словотвірні варіанти
допе́рва
допе́рво
допиро
допір
допі́ро
допѣро
(XVI ci.)
допюро
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| допъ́рва «тепер» | болгарська |
| dopiero (засвідчене з XV ст.) | польська |
| пе́рвий | українська |
| dopiru | ? |
| dopiro | ? |
| р «ото вперше» | ? |
| *р | ? |
пе́рвий
псл. *pьr̥vъ;
споріднене з дінд. pū́rvaḥ «передній, перший», pūrvyáḥ «тс.», ав. paurva- «перший», дперс. paruva-, алб. parε «тс.», тох. А pärwat «найстарший», тох. В pärweṣṣe «перший», дангл. forwost «ватажок; призвідник», лит. pìrmas «перший», лтс. pirmais, прус. pirmas «тс.», лат. prīmus «передній, перший»;
іє. *pr̥-vos ‹ *prō˘- «перед (чимсь), раніше»;
р. пе́рвый, бр. [пе́рвый], др. пьрвыи, первыи, п. ст. pierwy, ч. první, prvý, слц. prvý, нл. pjerwy, полаб. pară, болг. пъ́рви, пръв, м. прв, схв. пр̑вū, слн. pŕvi, стсл. прьвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
допе́рва
«щойно; лише, тільки»
ізпе́рва
«спершу»
напе́рве
«уперше»
перва́к
«первісток; новачок; спиртний напій першого виділення; товар першого ґатунку; [перший рій бджіл; перший сніг]»
перва́чка
«перша дочка»
пе́рве
«спершу, раніше»
пе́рве́нець
первенцеваті
«Primulaceae Vent.»
(бот.)
первенцеві
«Primulinae»
(бот.)
перве́нький
«народжений раніше, старший»
первеньстве́нний
«первісний»
перве́ньство́
«першість»
пе́рвець
«первак»
первина́
пе́рви́нка
перви́нний
перви́нчики
«перша частина гри»
перви́чка
«перша дочка»
перви́чний
«незайманий; первинний»
первіне́ць
«перший рій»
перві́нчик
«тс.»
пе́рві́сний
пе́рвісник
«первісток»
пе́рвіснок
«тс.»
первістє́
«теля корови-первістки»
пе́рвістка
пе́рвісток
пе́рві́тка
«первістка, перша кохана»
пе́рво
«тс.»
перво́тний
«первісний»
перво́ха
«корова-первістка»
первошка
«тс.»
перво́шний
«двоюрідний»
поперва́х
«спочатку»
спе́рва
«спершу»
спе́рву
упе́рве
упервині́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paurva- «перший» | авестійська |
| parε «тс.» | албанська |
| пе́рвый | білоруська |
| пъ́рви | болгарська |
| пръв | болгарська |
| forwost «ватажок; призвідник» | давньоанглійська |
| pū́rvaḥ «передній, перший» | давньоіндійська |
| pūrvyáḥ «тс.» | давньоіндійська |
| paruva- | давньоперська |
| пьрвыи | давньоруська |
| первыи | давньоруська |
| *pr̥-vos «перед (чимсь), раніше» | індоєвропейська |
| prīmus «передній, перший» | латинська |
| pirmais | латиська |
| pìrmas «перший» | литовська |
| прв | македонська |
| pjerwy | нижньолужицька |
| pară | полабська |
| pierwy (ст.) | польська |
| *p<SUP>ь</SUP>r̥vъ | праслов’янська |
| pirmas «тс.» | прусська |
| пе́рвый | російська |
| пр̑вū | сербохорватська |
| prvý | словацька |
| pŕvi | словенська |
| прьвъ | старослов’янська |
| první | чеська |
| prvý | чеська |
| А pärwat «найстарший» | ? |
| pärweṣṣe «перший» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України