ДОЛОТА — ЕТИМОЛОГІЯ
долото́
псл. *dolto (*delto) ‹ *dolbto (*delbto) «долото, інструмент для видовбування», віддієслівний іменник на -to (пор. аналогічні пу́то, си́то), пов’язаний з *dьḷbti «довбти»;
споріднене з прус. dalptan «долото», лит. dálba «довбня»;
р. долото́, бр. до́лата, др. долотити «довбати», п. dłuto, ст. dłóto, ч. слц. dláto, вл. błócko, нл. błotko, болг. длето́, [дла́то], м. дле́то, схв. длиjèто, слн. dléto, цсл. длато;
Фонетичні та словотвірні варіанти
долоти́ти
«довбати»
долоткова́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
до́лата | білоруська |
длето́ | болгарська |
błócko | верхньолужицька |
долотити «довбати» | давньоруська |
dálba «довбня» | литовська |
дле́то | македонська |
błotko | нижньолужицька |
dłuto | польська |
*dolto ‹ *dolbto «долото, інструмент для видовбування» (*delto)(*delbto) | праслов’янська |
dalptan «долото» | прусська |
долото́ | російська |
длиjèто | сербохорватська |
dláto | словацька |
dléto | словенська |
дла́то | українська |
dláto | чеська |
-to (пор. аналогічні пу́то, си́то) | ? |
*d «довбти» | ? |
dłóto | ? |
длато | ? |
довба́ти «колупаючи, робити отвір, заглиблення; зубрити»
псл. *dьḷb-ati «довбати», *dьḷb-ti «довбти»;
той самий корінь з іншим ступенем вокалізму *dolbзасвідчений в укр. долобкува́ти, долото́, на́долоб, ч. dlabati, а в ступені *delbвідбитий в болг. длето́, схв. длијèто, слн. dléto;
споріднене з лит. délba «держак вил», лтс. dalba «жepдинa для розлякування риби», dalbs «тс.», dalbuôt «заганяти жердиною (рибу до сітки)», dalbât «тс.», н. dölben «бити», дангл. delfan «копати; хоронити», двн. bi-telban «закопувати», свн. delben, telben «копати»;
іє. *dhelbh- «копати, видовбувати»;
р. долба́ть, долби́ть, бр. [даўба́ць], др. дълбати, п. dłubać, ч. dlubati, dloubati, слц. dlbať, вл. dołbać, нл. dłupaś, dłypaś, болг. дълбая, м. длаби, схв. дупсти, слн. dólbsti;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́довбина
видо́вбувач
до́вба
«рябий»
до́вбавка
«тс.; той, хто довбає»
довба́к
«дятел»
довбало
«тс.; [дятел ВеБ, Мо]»
довба́ль
довба́льний
довба́льник
довба́льня
«верстат для видовбування дірок»
до́вбаний
до́вба́нка
«предмет, видовбаний із суцільного шматка дерева»
довбанки́
«солом’яні або плетені з осоки черевики на дерев’яній підошві»
до́вбанці
«тс.»
до́вбар
«майстер, що видовбує з дерева різні предмети»
довба́рство
«видовбування з дерева різних предметів»
довба́тися
«щось повільно робити, возитися»
довба́ч
довба́чка
«зубочистка»
довбе́нька
«мала довбня; інструмент вибійника; [барабанна паличка]»
довбе́ха
«йолоп; довбня; калатало»
довбе́шка
«тс.»
довби́ло
«інструмент для довбання, зубило»
до́вбня
«великий дерев’яний молот або велика палиця з потовщенням на кінці; йолоп»
довбня́к
«йолоп»
довбня́р
«молотобоєць»
до́вбом
довбти́
«тс.»
довбти́ся
«тс.»
довбу́н
«тс.»
до́ўбинька
«ополонка»
на
«причепливість»
на́довба
«протитанкова перешкода, вкопана в землю»
на́довбень
«тс,; [йолоп]»
подовба́к
«дятел»
подовба́ч
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
даўба́ць | білоруська |
длето́ | болгарська |
дълбая | болгарська |
dołbać | верхньолужицька |
delfan «копати; хоронити» | давньоанглійська |
bi-telban «закопувати» | давньоверхньонімецька |
дълбати | давньоруська |
*dhelbh- «копати, видовбувати» | індоєвропейська |
dalba «жepдинa для розлякування риби» | латиська |
délba «держак вил» | литовська |
длаби | македонська |
dłupaś | нижньолужицька |
dłypaś | нижньолужицька |
dölben «бити» | німецька |
dłubać | польська |
*d «довбати» | праслов’янська |
долба́ть | російська |
длијèто | сербохорватська |
дупсти | сербохорватська |
delben | середньоверхньнімецька |
dlbať | словацька |
dléto | словенська |
dólbsti | словенська |
долобкува́ти | українська |
долби́ть | українська |
dlabati | чеська |
dlubati | чеська |
dloubati | чеська |
*d «довбти» | ? |
*dolbзасвідчений | ? |
долото́ | ? |
на́долоб | ? |
*delbвідбитий | ? |
dalbs «тс.» | ? |
dalbuôt «заганяти жердиною (рибу до сітки)» | ? |
dalbât «тс.» | ? |
telben «копати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України