ДОБРИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

до́брий

псл. dobrъ «відповідний, підходящий, корисний», утворене від doba «доба» (про розвиток значень див. Friedrich Por. jęz. 1937–1938, 105–108);
зіставляється з лат. faber «ремісник, що працює над твердим матеріалом, зокрема коваль, тесля», вірм. darbin «коваль», з іншим суфіксом лит. dabnùs «гарний, граціозний»;
далі можлива спорідненість з двн. tapfar «хоробрий, сильний, міцний», нвн. tapfer «тс.», дісл. dapr «зашкарублий»;
менш прийнятне припущення про те, що псл. dobrъ виникло внаслідок метатези з bodrъ «бадьорий», пов’язаного з дінд. bhadráḥ «зручний», гот. batiza «кращий», н. besser, англ. better «тс.» (Machek ESJČ 122; Holub–Lyer 137);
р. до́брый, бр. до́бры, др. добрыи, п. вл. нл. dobry, ч. слц. dobrý, полаб. dübrĕ «добре», döbre «тс.», болг. добъ́р, м. добар, схв. дȍбар, дȍбрū, слн. dóber, стсл. добръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́добрити «добрити»
добре́га «добра людина»
добре́зний
добре́нний
до́бренький
до́бриво
добри́ло «тс.; все, що присмачує їжу»
добрина́ «хороша якість»
добри́ти «задобрювати, хвалити; вносити добрива»
добри́тися «піддобрюватися; (безос.) щастити»
добрі́ненький
добріни́ця
добрі́нкий
до́брість
добрі́ський
добрі́ти
добрі́тка «святенник»
добрі́шати
добро́
добро́м
добростли́вий
доброта́
добротли́вий
добро́тний
добру́н
добря́га
добря́к «тс.»
добря́чий
добря́щий
задо́бре «дуже добре»
задобри́ти
здо́бриво
здо́бри́ти
здо́бритися
здобрі́лий
подобрі́лий
предо́брий
роздобрі́лий
роздобрі́ти «розтовстіти»
роздобру́хатися «роздобритися»
удо́брити
удо́брювальний
удо́брювач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
better «тс.» англійська
до́бры білоруська
добъ́р болгарська
dobry верхньолужицька
darbin «коваль» вірменська
batiza «кращий» готська
tapfar «хоробрий, сильний, міцний» давньоверхньонімецька
bhadráḥ «зручний» давньоіндійська
dapr «зашкарублий» давньоісландська
добрыи давньоруська
faber «ремісник, що працює над твердим матеріалом, зокрема коваль, тесля» латинська
dabnùs «гарний, граціозний» литовська
добар македонська
dobry нижньолужицька
besser німецька
tapfer «тс.» нововерхньонімецька
dübrĕ «добре»«тс.» полабська
döbre «добре»«тс.» полабська
dobry польська
dobrъ «відповідний, підходящий, корисний» праслов’янська
dobrъ виникло внаслідок метатези з bodrъ «бадьорий» праслов’янська
до́брый російська
дȍбар сербохорватська
dobrý словацька
dóber словенська
добръ старослов’янська
дȍбрū українська
dobrý чеська
doba «доба» (про розвиток значень див. Friedrich Por. jęz. 1937--1938, 105--108) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.