ДМУХНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

дму́хати «дути, віяти; пихтіти»

псл. [*dьmuxati ‹*dumousatei], похідне від dǫti «дути», dъmǫ «дую»;
суфікс -ux- можна пояснити впливом основи dux- (пор. цсл. доухати) (Otrębski ŻW 268);
може також розглядатися як контамінація dyxati з основою dъm-ǫ, пор. ще вторинні ч. dmouti «дути», слц. dmúť sa «надуватися, випинатися» – від dъmǫ;
р. [дму́хать] «дути», бр. дму́хаць, п. dmuchać, ч. dmuchati, нл. [dmuchaś] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дмух (виг.)
дмуха́ч «вітер»
дмухача «втекти»
дмухну́ти «подути; вдарити; випити; побігти»
за́дмуx «схильність»
по́дмух «повів»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дму́хаць білоруська
dmuchaś «тс.» нижньолужицька
dmuchać польська
*dьmuxati ‹*dumousatei праслов’янська
дму́хать «дути» російська
dmúť sa «надуватися, випинатися» словацька
dmouti «дути» чеська
dmuchati чеська
dǫti «дути» ?
dъmǫ «дую» ?
-ux- (пор. цсл. доухати)(Otrębski ŻW 268) ?
dyxati ?
dъmǫ ?

друмхну́ти «зірватися, побігти, кинутися»

афективне утворення, пов’язане з дремену́ти, дмухну́ти (перен.) «побігти, втекти», [дремехну́ти] «вдарити» (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дремену́ти ?
дмухну́ти «побігти, втекти» (перен.) ?
дремехну́ти «вдарити» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.