ДЕРЗКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

дерза́ти «насмілюватися»

псл. *dьṛzati, утворене від атрибутивного імені *dьṛzъ, що продовжує іє. *dhṛsu-;
споріднене з дінд. dhṛṣú-, dhṛṣṇú- «сміливий, зухвалий», гр. ϑρασύς «тс.; гордий», прус. dyrsos «сильний, міцний, сміливий», дангл. dyrstig «тс.», а також лит. drąsùs «сміливий», лтс. drùošs «тс.» (з вторинним носовим), гот. gadars (gadaúrsan) «наважитись»;
слов. z замість іє. s, відоме і в інших випадках, у цьому слові загальноприйнятого пояснення не має;
думка про запозичення псл. *dьṛzъ(kъ) з германських мов (Hirt РВrВ 23, 332) не аргументована;
р. дерза́ть, бр. дзёрзкі, др. дьрзати, п. dziarski «бадьорий, сміливий», ст. darznąć «дерзнути», каш. [dzërzy, dzërski], ч. drzý «зухвалий», ст. drzati «дерзати», слц. drzý, болг. дръ́звам, дръ́зна, м. дрзне «насмілиться», схв. дрзнути, слн. dŕzniti si «насмілитися», стсл. дрьзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дерза́ння
дерза́тися «збиратися з силами»
дерзки́й «жорстокий, міцний; сміливий»
де́рзкість
де́рзосний
де́рзость
дерзу́н «сміливець»
оде́рзнути «одужати, поправитися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дзёрзкі білоруська
дръ́звам болгарська
gadars «наважитись» (gadaúrsan) готська
ϑρασύς «тс.; гордий» грецька
dyrstig «тс.» давньоанглійська
dhṛṣú- давньоіндійська
дьрзати давньоруська
*dhṛsu- індоєвропейська
dzërzy кашубський
dzërski кашубський
drùošs «тс.» (з вторинним носовим) латиська
drąsùs «сміливий» литовська
дрзне «насмілиться» македонська
dziarski «бадьорий, сміливий» польська
*d праслов’янська
*d праслов’янська
dyrsos «сильний, міцний, сміливий» прусська
дерза́ть російська
дрзнути сербохорватська
drzý словацька
dŕzniti si «насмілитися» словенська
дрьзати старослов’янська
дръ́зна українська
drzý «зухвалий» чеська
*d ?
dhṛṣṇú- «сміливий, зухвалий» ?
z ?
s ?
darznąć «дерзнути» ?
drzati «дерзати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України