ДЕРЗКИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
дерза́ти «насмілюватися»
псл. *dьṛzati, утворене від атрибутивного імені *dьṛzъ, що продовжує іє. *dhṛsu-;
споріднене з дінд. dhṛṣú-, dhṛṣṇú- «сміливий, зухвалий», гр. ϑρασύς «тс.; гордий», прус. dyrsos «сильний, міцний, сміливий», дангл. dyrstig «тс.», а також лит. drąsùs «сміливий», лтс. drùošs «тс.» (з вторинним носовим), гот. gadars (gadaúrsan) «наважитись»;
слов. z замість іє. s, відоме і в інших випадках, у цьому слові загальноприйнятого пояснення не має;
думка про запозичення псл. *dьṛzъ(kъ) з германських мов (Hirt РВrВ 23, 332) не аргументована;
р. дерза́ть, бр. дзёрзкі, др. дьрзати, п. dziarski «бадьорий, сміливий», ст. darznąć «дерзнути», каш. [dzërzy, dzërski], ч. drzý «зухвалий», ст. drzati «дерзати», слц. drzý, болг. дръ́звам, дръ́зна, м. дрзне «насмілиться», схв. дрзнути, слн. dŕzniti si «насмілитися», стсл. дрьзати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дерза́ння
дерза́тися
«збиратися з силами»
дерзки́й
«жорстокий, міцний; сміливий»
де́рзкість
де́рзосний
де́рзость
дерзу́н
«сміливець»
оде́рзнути
«одужати, поправитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дзёрзкі | білоруська |
дръ́звам | болгарська |
gadars «наважитись» (gadaúrsan) | готська |
ϑρασύς «тс.; гордий» | грецька |
dyrstig «тс.» | давньоанглійська |
dhṛṣú- | давньоіндійська |
дьрзати | давньоруська |
*dhṛsu- | індоєвропейська |
dzërzy | кашубський |
dzërski | кашубський |
drùošs «тс.» (з вторинним носовим) | латиська |
drąsùs «сміливий» | литовська |
дрзне «насмілиться» | македонська |
dziarski «бадьорий, сміливий» | польська |
*d | праслов’янська |
*d | праслов’янська |
dyrsos «сильний, міцний, сміливий» | прусська |
дерза́ть | російська |
дрзнути | сербохорватська |
drzý | словацька |
dŕzniti si «насмілитися» | словенська |
дрьзати | старослов’янська |
дръ́зна | українська |
drzý «зухвалий» | чеська |
*d | ? |
dhṛṣṇú- «сміливий, зухвалий» | ? |
z | ? |
s | ? |
darznąć «дерзнути» | ? |
drzati «дерзати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України