ДВАНАДЦЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
двана́дцять
р. двена́дцать, бр. двана́ццаць, др. дъванадесяте, дъвѣнадесяте, п. dwanaście, ст. dwana(ć)cie, dwanadcie, ч. dvanáct, слц. dvanásť, вл. dwanaće, нл. dwanasćo, болг. двана́десет, м. дванаесет, схв. двáнаест, слн. dvánajst, стсл. дъванадесате, дъвѣнадесѧте, – псл. d(ъ)va na desęte, що складається з числівника d(ъ)va «два», прийменника na «на, понад» і форми місцевого відмінка числівника desętь «десять»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
двана́дцятерник
«лампа, гніт, скло певного розміру»
двана́дцятеро
двана́дцятий
двана́дцятка
«полотно в 12 пасм; рибальська сітка»
двана́дцятний
двана́йцяток
«дюжина»
два́найцять
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| двана́ццаць | білоруська |
| двана́десет | болгарська |
| dwanaće | верхньолужицька |
| дъванадесяте | давньоруська |
| дванаесет | македонська |
| dwanasćo | нижньолужицька |
| dwanaście | польська |
| двена́дцать | російська |
| двáнаест | сербохорватська |
| dvanásť | словацька |
| dvánajst | словенська |
| дъванадесате | старослов’янська |
| дъвѣнадесяте | українська |
| дъвѣнадесѧте | українська |
| dvanáct | чеська |
| dwana(ć)cie | ? |
| dwanadcie | ? |
| d(ъ)va na desęte | ? |
| d(ъ)va «два» | ? |
| na «на, понад» | ? |
| desętь «десять» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України