ДАТ — ЕТИМОЛОГІЯ

да́ти

р: дать, бр. даць, др. дати, давати, даяти, п. вл. dać, ч. слн. dáti, слц. dať, нл. daś, полаб. dot, болг. дам, м. дава «дає», схв. дáти, стсл. дати;
псл. dati, davati (‹іє. *dō-, *dō-u-);
споріднене з лит. dúoti «давати», лтс. duôt, dãvãt, прус. dāt, лат. dāre, дінд. dádāti «дає», гр. δίδωμι «даю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вда́ка (у виразі на вдаку чи «навряд»)
вда́лий
вда́лість
вда́ння «привід, причина»
вда́тний «вдалий; сприятливий; доброзичливий»
вда́ха «удача»
вда́ча «тс. Ж; характер, натура»
вда́чність «доброта; доброякісність»
видава́ти «давати; розкривати; друкувати; віддавати заміж; утворювати звук; говорити, представляти»
видава́тися «здаватися; траплятися; виступати»
вида́ве́ць «той, хто видає книги, редактор видання»
ви́давка «виявлення вини на суді»
вида́вни́к «видавець»
видавни́цтво
видавни́чий
вида́вство «видавництво»
ви́давцем «за рахунком, за мірою»
вида́вця́ «весільний батько нареченої»
ви́дайкати «випросити»
вида́ння
видатко́вий
видатни́й «визначний»
вида́тний «що потребує багато витрат»
вида́тність «визначність; (тех.) віддача»
вида́ток
ви́да́ча
віддава́ти «повертати взяте; виражати, відтворювати; мати запах»
віддава́тися «поринати (перен.); виходити заміж; відлунювати (про звук)»
відда́вець «той, хто віддає»
відда́жя «весілля»
ві́дданий
відда́ни́ця «наречена Г; дівчина на виданні Me»
ві́дданість
відда́ток «те, що треба віддати»
відда́ха «та, що віддає»
відда́ча
відпрода́вець «перепродавець»
відпро́даж «перепродаж»
дава́лець «подавець»
дава́льний
да́вани «місце, де складають сіно і годують худобу»
да́ванка «порція корму; [годівля худоби взимку]»
да́вань «гостина, частування»
дава́ти
дава́ч «подавець, жертвуватель»
дава́чка «повія»
даве́ць «той, хто подає, дає»
даді́й «подавець»
да́йка «дар, жертва»
да́на «доля»
да́нець «той, хто платить дань»
да́нє «дане, дані; отрута; зілля»
дани́на́ «дань»
да́нка «дар, жертва»
да́ння́ «отрута; зілля; привід, підстава Я»
данок «тс.»
дань «данина»
дат «кількість молочних продуктів, що віддають як податок»
да́та «порція корму для дійної корови»
да́тель «подавець, жертвуватель»
да́тешній «той, хто платить податок»
да́тка «подачка»
да́ток «дар, жертва»
да́точник «рекрут»
да́ча «давання; [данина]; разова порція корму»
да́чка «податок»
дая́ти «давати»
додава́ти
дода́нок (мат.)
дода́ти
додатко́вий
дода́тний (мат.)
дода́тник «доданок»
дода́ток «доповнення; граматичний об’єкт»
дода́ча
допода́ти «додати»
завда́ванка «зігріте молоко з сметаною»
завда́лий «удалий, гарний»
завда́ння
завда́нок «урок»
завда́ти
завда́ток
завда́ча «завдаток»
задава́ка
задава́ти (тон)
задава́тися «поводитися зарозуміло, гордувати»
зада́ток
зада́ча
зада́чник
запрода́вець «продавець; той, хто дає в оренду»
запро́даж
запрода́жа
запро́данець
запро́данє «продаж»
запрода́тель «той, хто здає в оренду»
здава́тися
здава́ч
здаве́ць
зда́лий «здатний»
зда́ний «тс.»
зда́тень «здібний артист»
зда́тися
зда́тливий «податливий»
зда́тний
зда́тчик
зда́ча
навдалу́ «навмання»
надава́ти «багато дати; дати (можливість, право)»
надава́тися «пасувати, годитися; представлятися; скаржитися»
надаве́ць «той, хто дарує; засновник; відправник»
нада́вця
нада́тель «тс.»
нада́ча «додаток землі»
надда́ти «додати»
надда́ток «додаток»
надда́ча
науда́чу
невда́лий
невда́лиця «нездара»
невда́тний
невда́тник
невда́ха
невда́ча
неда́ва «скнара»
недода́ча
не́здаль «нікчема»
неуда́чник
обда́ни́ти «обкласти податком»
одда́тчик «той, хто віддає, відсилає»
одда́ха «той, хто сплачує борг»
одда́ча «віддача»
оподаткува́ти
передава́льний
передава́льник
передава́ч
передаве́ць «передавач»
переда́йник «тс.»
переда́ти «повідомити; зобразити; дати більше, ніж треба»
переда́тний
переда́ток «зайвина, надлишок»
переда́точний
переда́тчик
переда́ча «повідомлення; зображення»
перезда́ча «віддача комусь; поступка комусь»
перепро́даж
перепро́дувати
перепро́духа «перекупка»
піддава́ло «підбурювач»
піддавки́ «вид гри»
підда́вок (спец.)
підда́нець
підда́ний
підда́ний
підда́ник «підлеглий» (заст.)
підда́нка «піддана; кріпачка»
підда́нок «тс.»
підда́нство
підда́нський «кріпацький» (рідк.)
підда́нчий «пов’язаний з підлеглістю» (заст.)
підданчли́вий «зручний»
підда́ти «допомогти взяти; щось посилити; віддати на щось»
підда́тливий
підда́ча
подава́льник
подава́ти «вручати; зображати; повідомляти»
подава́ч
подава́чка «повія»
подаве́ць «той, хто подає»
по́давок
пода́ння
пода́та «податок»
пода́тель
податися «рушити (переважно назад); відправитися; поступитися; розширитися; схуднути»
пода́тливий
податни́й
пода́ток
по́дать
пода́ча «повідомлення; передача (у грі)»
по́да́чка
подая́ння
при́давка «додача, домішка»
прида́йний «придатний»
прида́н «весільні гості, які супроводжують наречену до дому нареченого»
прида́не
прида́нець «гість наречених»
прида́ник
прида́нка «весільна гостя нареченої»
приданя́ни «весільні гості від нареченої»
прида́ти «додати; надати (про форму)»
прида́тися «стати потрібним; вийти, вдатися»
прида́тний
прида́ток
придача «додача; випадок, інцидент Ж»
продава́льник (у весільному обряді)
продаве́ць
продавни́ця «продавщиця»
продавщи́ця
про́даж
про́дажка «продаж з аукціону»
прода́жний
прода́жник (у весільному обряді)
прода́й «продаж»
прода́н «дитина, яку віддали в іншу родину»
прода́ти
продачу́ха «продавщиця»
роздава́льний
роздава́льник
роздава́тися «бути роздаваним; ставати ширшим; чутися; [розгулятися] Нед»
роздава́ч
розда́вка «дарування»
роздавни́к «той, хто розподіляє»
розда́йко «той, хто багато роздає»
розда́нє
розда́ча
розпро́даж
розпрода́жний
розпро́дувати
спрода́вець «продавець»
спро́даж
спрода́жа
спрода́жний
спрода́йний
спро́дати
удава́льник «людина, яка щось (когось) удає»
уда́ваний
удава́ти «прикидатися; копіювати, зображати»
уда́ка «удача»
уда́ле́ць «здібна людина»
уда́лий «завзятий, молодецький; вродливий»
удаль «здібність до чогось»
уда́ний «зображений; здібний; гарний»
уда́ність «нереальність, мнимість»
уда́ння «удача»
уда́нство «краса»
уда́тися «успішно здійснитися; впасти в якийсь стан; вжити (заходів); податися; звернутися»
уда́тний «вдалий, спритний»
уда́тність «здібність, майстерність»
уда́ток «подарунок»
уда́ха «здібна людина»
уда́ча
уда́чий «тс.»
уда́чливий
уда́чник
узда́ти «відплатити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даць білоруська
дам болгарська
dać верхньолужицька
δίδωμι «даю» грецька
dádāti «дає» давньоіндійська
дати давньоруська
dāre латинська
duôt латиська
dúoti «давати» литовська
дава «дає» македонська
daś нижньолужицька
dot полабська
dać польська
dati праслов’янська
dāt прусська
дáти сербохорватська
dať словацька
dáti словенська
дати старослов’янська
dáti чеська
дать ?
давати ?
даяти ?
davati (‹іє. *dō-, *dō-$u-) ?
dãvãt ?


да́та «календарний час»

запозичено з латинської мови, можливо, через німецьку (н. Datum);
слат. data, дієприкметник жін. p. від дієслова dare «давати», спорідненого з укр. дати, є результатом скорочення формули, якою позначалась дата на документах, data littera (букв. «виданий лист»);
пояснюється також (CIC 190; Sł. wyr. obcych 134) як форма множини від лат. datum «дане»;
p. бр. болг. да́та, п. вл. data, ч. datum, слц. слн. dátum, м. схв. дáтум;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дата (XV ст.)
датува́ти «визначати час»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
да́та білоруська
да́та болгарська
data верхньолужицька
datum «дане» латинська
дáтум македонська
data польська
дáтум сербохорватська
data середньолатинська
dátum словацька
dátum словенська
дати українська
datum чеська
dare «давати» ?
dare «давати» ?
да́та ?

безпардо́нний «безцеремонний, зухвалий»

запозичення з російської мови;
р. беспардо́нный утворено на основі виразу без пардо́на «без пробачення»;
слово пардо́н походить від фр. pardon «пробачення», пов’язаного з дієсловом pardonner «пробачати», утвореним з префікса par- від лат. per-, спорідненого з укр. пере-, і дієслова donner «давати» від лат. donāre «дарувати», спорідненого з укр. дати;
бр. беспардо́нны, п. bezpardonowy, bezpardonny;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
беспардо́нны білоруська
per- латинська
donāre «дарувати» латинська
bezpardonowy польська
bezpardonny польська
беспардо́нный «без пробачення» російська
без пардо́на «без пробачення» російська
пере- українська
дати українська
pardon «пробачення» французька
пардо́н ?
pardonner «пробачати» ?
par- ?
donner «давати» ?

да́ча «будинок для відпочинку за містом; (спец.) лісова ділянка»

запозичення з російської мови;
р. дача (‹псл. *datia, пов’язане з dati, укр. да́ти) спочатку означало подаровану (дану) володарем землю, подаровану ділянку лісу, згодом через звуження значення – «будинок на подарованій землі» – набуло значення «будинок для відпочинку за містом»;
старе значення, пов’язане безпосередньо із семантикою дієслова да́ти (р. дать), збережено в р. спец. да́ча «порція, що дається в один раз», укр. дача «данина», схв. дȃће мн. (одн. дȃћa) «податки; мито», слн. dača «податок»;
бр. болг. дача, ч. dača «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

да́чник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дача білоруська
дача болгарська
дача (‹псл. *dat$ia, пов’язане з dati, укр. да́ти)(дану) російська
да́ча «порція, що дається в один раз» російська
дȃће сербохорватська
dača «податок» словенська
дача «данина» українська
dača «тс.» чеська
да́ти (р. дать) ?
да́ча «порція, що дається в один раз» ?
дȃћa «податки; мито» ?

до́за

через посередництво західноєвропейських мов (н. Dóse, фр. англ. dose) запозичено з середньолатинської;
слат. dosis «давання, доза» походить від гр. δόσις «давання, дар; доля, частина», пов’язаного з δί-δωμι «даю», спорідненим з лат. dō «тс.», псл. dati, укр. да́ти;
р. бр. болг. м. схв. дóза, п. doza, ч. doze, слц. слн. dóza;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доза́тор
дозува́льний
дозува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дóза білоруська
дóза болгарська
δόσις «давання, дар; доля, частина» грецька
«тс.» латинська
дóза македонська
doza польська
dati праслов’янська
дóза російська
дóза сербохорватська
dosis «давання, доза» середньолатинська
dóza словацька
dóza словенська
да́ти українська
doze чеська
δί-δωμι «даю» ?

до́нор (мед.)

запозичення з англійської мови;
англ. donor «жертвуватель, донор» утворено на базі лат. donāre «дарувати, жертвувати», етимологічно спорідненого з donum «подарунок», dāre «давати», псл. dati «дати», укр. да́ти;
р. до́нор, бр. до́нар;
Фонетичні та словотвірні варіанти

до́норство
до́норський
Етимологічні відповідники

Слово Мова
donor «жертвуватель, донор» англійська
до́нар білоруська
donāre «дарувати, жертвувати» латинська
dati «дати» праслов’янська
до́нор російська
да́ти українська
donum «подарунок» ?
dāre «давати» ?

дота́ція

запозичення з західноєвропейських мов;
фр. dotatión «дар, внесок», нім. Dotation «дар, визначені комусь прибутки» походять від слат. dōtātio «дар», утвореного від лат. dōtāre «давати, дарувати», пов’язаного з dāre «давати», що відповідає псл. dati, укр. да́ти;
р. болг. дота́ция, бр. дата́цыя, п. dotacja, ч. dotace, слц. dotácia, вл. dotacija, м. схв. дотáциjа, слн. dotácija;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дата́цыя білоруська
дота́ция болгарська
dotacija верхньолужицька
dōtāre «давати, дарувати» латинська
дотáциjа македонська
Dotation «дар, визначені комусь прибутки» німецька
dotacja польська
dati праслов’янська
дота́ция російська
дотáциjа сербохорватська
dōtātio «дар» середньолатинська
dotácia словацька
dotácija словенська
да́ти українська
dotatión «дар, внесок» французька
dotace чеська
dāre «давати» ?

задава́тися «зазнаватися, хвастати, чванитися»

похідне утворення від дава́ти, да́ти;
значення може бути виведене від задава́тися «намірятися»;
в такому разі первісно означало «хвастати передчасно, тим, чого ще немає»;
р. задава́ться «зазнаватися», бр. задава́цца «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

задава́ка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
задава́цца «тс.» білоруська
задава́ться «зазнаватися» російська
дава́ти ?
да́ти ?
задава́тися «намірятися» ?

занеда́ти «дати»

похідне утворення від да́ти;
префікс не, наявність якого суперечить значенню слова, можливо, замінив собою префікс на (пор. нада́ти);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
да́ти ?

ре́нта «дохід з капіталу, землі або майна»

запозичено через німецьке посередництво (н. Réntе «рента; прибуток; пенсія») з французької мови;
фр. rеntе «рента, щорічний дохід, прибуток» через нар.-лат. *rendita зводиться до лат. reddita, пов’язаного з дієсловом reddere «віддавати назад, повертати, платити», утвореним за допомогою префікса re- (red-) від дієслова dare «давати, дарувати; платити», спорідненого з гр. δίδωμι «даю», дінд. dádāti «дає», псл. dаti, укр. да́ти;
форма рента́бельний походить від фр. rentable або н. rentabel того ж походження;
р. болг. м. ре́нта, бр. рэ́нта, п. ч. слц. вл. нл. renta, схв. ре̑нта, слн. rénta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рэ́нта білоруська
ре́нта болгарська
renta верхньолужицька
δίδωμι «даю» грецька
dádāti «дає» давньоіндійська
reddita латинська
reddere «віддавати назад, повертати, платити» латинська
dare «давати, дарувати; платити» (red-) латинська
ре́нта македонська
*rendita народнолатинська
renta нижньолужицька
Réntе німецька
rentabel німецька
renta польська
dаti праслов’янська
ре́нта російська
ре̑нта сербохорватська
renta словацька
rénta словенська
да́ти українська
рента́бельний українська
rеntе «рента, щорічний дохід, прибуток» французька
rentable французька
renta чеська

оре́нда «тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою та ін. на договірних засадах; плата за таке користування; (іст.) шинок, корчма»

через польську мову запозичено із середньолатинської;
слат. arrenda «річний чинш», arrendāre «орендувати, наймати», зводяться до префікса лат. ad- (ar-) «до-» і дієслова reddere, утвореного з префікса re- «знову, назад» і дієслова dāre «давати», спорідненого з псл. dati, укр. да́ти;
р. болг. м. аре́нда, бр. арэ́нда, п. ч. arenda, слц. árenda (з уг.), схв. а̀рēнда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

аренда (1586)
аре́нда «тс.»
арендаръ (1583)
арендовати (1593)
оланда́р «орендар»
оландаре́нко «син орендаря»
оландарі́вна «дочка орендаря»
оланда́рка «дружина орендаря»
оландарова́ти
олонда́р «тс.»
ора́нда «шинок; річний чинш» (заст.)
оранда́р «орендар; шинкар»
орандаре́нко «син шинкаря»
орандарі́вна «дочка шинкаря»
орандарюва́ти
оренда «шинок» (1683)
оренда́р
оренда́рство
орендарюва́ти
оренда́тор
орендува́ти
ранда́ «шинок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
арэ́нда білоруська
аре́нда болгарська
ad- «до-» (ar-) латинська
аре́нда македонська
arenda польська
dati праслов’янська
аре́нда російська
а̀рēнда сербохорватська
arrenda «річний чинш» середньолатинська
árenda (з уг.) словацька
да́ти українська
arenda чеська
arrendāre «орендувати, наймати» ?
re- «знову, назад» ?
dāre «давати» ?

лакода́н «пічний горщик»«Був собі пан лакодан, ввесь світ годував» (в загадці )

очевидно, складне слово, утворене, можливо, з основ іменника ла́ко́мство та дієслова да́ти;
букв. «той, що дає лакомства (їжу, ласощі)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ла́ко́мство українська
да́ти українська

прида́рок «випадок»

очевидно, пов’язане з п. przydarzyć się «трапитися, статися», утвореного за допомогою префікса przy- «при-» від darzyć się «щастити, удаватися», яке може бути зіставлене з укр. дар, да́ти;
не досить обґрунтованою є спроба (Zubatý St. a čl. I 131–132; Machek ESJČ 110–111) пов’язати п. darzyć się (разом із ч. dařiti se «тс.») з лит. dórinti «робити вдалим, успішним; вести до успіху»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

при́дарка «тс.»
при́дарний «випадковий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dórinti «робити вдалим, успішним; вести до успіху» литовська
przydarzyć się «трапитися, статися» польська
darzyć się (разом із ч. dařiti se «тс.») польська
дар українська
да́ти українська
dařiti se чеська

хук (у виразі хука́ да́ти «схибити, проґавити»)

вислів да́ти (утя́ти) хука́ пов’язаний з грою в шашки, де хуком зветься шашка, що її знімає партнер за недогляд під час гри;
назва шашки виникла лексико-семантичним шляхом від вигуку хук (‹ ху), що імітує видихання повітря;
р. фук, бр. хук, п. chuch;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фук «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хук білоруська
chuch польська
фук російська
да́ти (утя́ти) ?
хуком ?
хук (‹ ху) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.