ГІК — ЕТИМОЛОГІЯ

гик «шум, крик»

звуконаслідувальне утворення, очевидно, давньоруського періоду, не відбите пам’ятками через народнорозмовний характер слова;
можливо, пов’язане з гук «звук»;
зв’язок з дангл. cohhettan «кашляти», англ. cough «тс.» (Zupitza GG 133) навряд чи можливий;
р. гик, бр. гік;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ги́кати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
cough «тс.» англійська
гік білоруська
cohhettan «кашляти» давньоанглійська
гик російська
гук «звук» ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.