ГУТАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гу́тати «гойдати»

не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни форми гойда́ти або [гу́цати];
через проміжне значення «забавляти, заговорювати» може бути повʼязане також з [гута́ти] «затримувати непотрібними справами, переривати»;
р. [гу́татать] «колисати» (дитину), бр. гута́ць «гойдати, заколисувати», гута́цца «гойдатися на гойдалці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

готу́калка
гу́талка «гойдалка»
гута́т «колихати, бавити дитину»
гутата́цце «гойдатися»
гутате́ля
гута́ться «тс.»
гуте́ля «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гута́ць «гойдати, заколисувати» білоруська
гу́татать «колисати» (дитину) російська
гута́цца «гойдатися на гойдалці» українська
гойда́ти ?
гу́цати ?
гута́ти «затримувати непотрібними справами, переривати» ?

гута́ти «затримувати непотрібними справами, переривати, гаяти»

очевидно, похідне від основи гут- «говорити, балакати», тієї самої, що і в [гу́танка] «розмова, балачка», [гу́тір] «розмова», гу́то́рити, слц. hutať «гадати, замислюватися»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hutať «гадати, замислюватися» словацька
гут- «говорити, балакати» ?
гу́танка «розмова, балачка» ?
гу́тір «розмова» ?
гу́то́рити ?

гутони́ти «говорити; згадувати»

похідні утворення від тієї самої основи гут-, що й гута́ти2, гу́то́рити (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

гу́танка «розмова, балачка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гут- ?
гута́ти ?
гу́то́рити ?

гу́то́рити «розмовляти»

прасловʼянська форма здебільшого реконструюється у вигляді іменника *gutorъ, що розглядається як складне утворення з основ gu/gov, тієї самої, що і в govorъ «говір» та р. торото́рить (Фасмер І 479; Fraenkel Glotta 4, 33; Berп. I. 364) або як результат контамінації р. говори́ть і торото́рить (Преобр, І 172);
більш переконливим є повʼязання з слц. hutať «гадати, замислюватися» (Ondrus Slovenská reč 1970/6, 332–340), укр. [гута́ти] «гаяти», [гу́танка] «розмова, балачка»;
залишається відкритим питання про зведення основи гут- (слц. hút-) до іє. *gou- (того самого, що і в го́вір) чи до псл. *gǫt- ‹ *gont-, яке повʼязується з gonjǫ, gъnati і вбачається також у запозиченому уг. gondolni «думати» (Ondrus там же);
р. [гуто́рить, гута́рить, гу́тор, гуто́ра, гута́рка], бр. гу́тарыць, гу́тарка, слц. hútoriť, hútor;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гу́тір «розмова, бесіда»
гу́тірка «тс.»
гу́торний «жартівливий, веселий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гу́тарыць білоруська
*gou- (того самого, що і в го́вір) індоєвропейська
*gǫt- праслов’янська
торото́рить російська
говори́ть російська
торото́рить російська
гуто́рить російська
hutať «гадати, замислюватися» словацька
hútoriť словацька
hútor словацька
gondolni «думати» угорська
гута́ти «гаяти» українська
гута́рить українська
гу́тор українська
гуто́ра українська
гута́рка українська
гу́тарка українська
*gutorъ ?
govorъ «говір» ?
гу́танка «розмова, балачка» ?
гут- (слц. hút-) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.