ГУП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гуп (вигук для передачі глухого звуку від падіння, удару)
звуконаслідувальнозображальний вигук, очевидно, повʼязаний з гоп;
малоймовірна думка (Bruckner 172) про можливість німецького впливу;
п. hup (вигук при плиганні), ч. слц. hup «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гугу́п
«тс.»
(підсилювальна форма)
гуп
«гупання»
гу́пати
«тупати; глухо стукати»
гупоні́ти
«глухо звучати»
гупоті́ти
«швидко тупати; швидко глухо стукати»
гупо́тня́ва
«тупіт, стукотнява»
гу́пчити
«лупцювати кулаками по спині»
гупша́нити
«бити, лупцювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hup (вигук при плиганні) | польська |
| hup «тс.» | словацька |
| hup «тс.» | чеська |
| гоп | ? |
гу́палка «іграшкова дудка з бузини для стріляння»
очевидно, результат видозміни форми пу́калка «тс.» під впливом звуконаслідувальної основи гуп;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́калка «тс.» | ? |
| гуп | ? |
гу́пцем «юрбою, купою»
через польську і чеську мови запозичено з німецької;
свн. hūfe «штабель, стіс; група людей (особливо, озброєних)», звідки нвн. Haufen «купа, брила; натовп, зграя», споріднене з двн. hūfo, снн. hūpe, дангл. hēap «тс.», лит. kaũpas «купа», псл. kupa, укр. ку́па;
неправильне повʼязання (Яворницький 169) з вигуком гуп;
п. hufiec «військовий загін; юрба, купа (людей)», huf «тс.», ч. houfec «купка (людей), невеликий натовп», ст. húf «загін; юрба», слц. húfec «невеликий натовп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гуфецъ
(XVIII ст.-- гуфци)
гуфъ
«громада, купа, відділ»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| hēap «тс.» | давньоанглійська |
| hūfo | давньоверхньонімецька |
| kaũpas «купа» | литовська |
| Haufen «купа, брила; натовп, зграя» | нововерхньонімецька |
| hufiec «військовий загін; юрба, купа (людей)»«тс.» | польська |
| huf «військовий загін; юрба, купа (людей)»«тс.» | польська |
| kupa | праслов’янська |
| hūfe «штабель, стіс; група людей (особливо, озброєних)» | середньоверхньнімецька |
| hūpe | середньонижньонімецька |
| húfec «невеликий натовп» | словацька |
| ку́па | українська |
| houfec «купка (людей), невеликий натовп» | чеська |
| гуп | ? |
| húf «загін; юрба» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.