ГРЯДА — ЕТИМОЛОГІЯ

гря́да «грядка; [острів у плавнях; частина острова, не затоплювана водою; місце на річці з високими хвилями (у вузькому руслі)]»

псл. gręda «підвищення», повʼязане чергуванням голосних з grǫdъ «тс.» (укр. груд «пагорбок, підвищення на болоті»);
очевидно, через значення «насип», «настил з колод, поміст» повʼязане з gręda «жердина»;
р. гряда́ «гірське пасмо; смуга хмар; ділянка землі для вирощування городніх культур», бр. града́ «тс.; смуга лісу», п. grzęda «гряда», ч. hřada «грядка», слц. hriadka, вл. hrjada, нл. grěda, полаб. gŕǫda «тс.», болг. [греда́] «видовжений горб», м. греда, схв. гре́да «скеля; відмілина», слн. grêda «грядка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гряда́ «смуга гір»
гря́дка «ділянка землі для вирощування городніх культур; [острів у плавнях; ряд снопів для молотіння]»
грядкува́ти «сапати, полоти город»
грядовина́ «овочі з грядок»
грядови́на «місце під грядки для овочів»
грядо́шник «город»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
града́ «тс.; смуга лісу» білоруська
греда́ «видовжений горб» болгарська
hrjada верхньолужицька
греда македонська
grěda нижньолужицька
gŕǫda «тс.» полабська
grzęda «гряда» польська
gręda «підвищення» праслов’янська
гряда́ «гірське пасмо; смуга хмар; ділянка землі для вирощування городніх культур» російська
гре́да «скеля; відмілина» сербохорватська
hriadka словацька
grêda «грядка» словенська
hřada «грядка» чеська
grǫdъ «тс.» (укр. груд «пагорбок, підвищення на болоті») ?
значення «насип» ?

гря́да «жердина в приміщенні для розвішування речей»

іє. *ghrendh- «балка»;
споріднене з лит. griñdas «дошка в підлозі», grindà «тс.», лтс. grìda «підлога», дісл. grind «огорожа, рама, решітка», лат. grunda «покрівля»;
псл. grędъ, gręda;
р. [гряда́] «перекладина», [гря́дка] «жердина в приміщенні, у возі і под.», п. grzęda «перекладина для курей», ч. hřad, hřada «тс.», слц. hriadka «жердинка», вл. hrjada «балка», нл. grěda «перекладина для курей», болг. греда́ «балка», схв. гре́да, слн. grêda, р.-цсл. грѧда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гри́ди «тс.»
гри́дка «жердка»
гря́ди «деревʼяний пристрій над піччю для сушіння» (мн.)
гря́дка «тс.»
грядки́ «поздовжні перекладини в санях»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
греда́ «балка» болгарська
hrjada «балка» верхньолужицька
grind «огорожа, рама, решітка» давньоісландська
*ghrendh- «балка» індоєвропейська
grunda «покрівля» латинська
grìda «підлога» латиська
griñdas «дошка в підлозі» литовська
grěda «перекладина для курей» нижньолужицька
grzęda «перекладина для курей» польська
grędъ праслов’янська
гряда́ «перекладина» російська
грѧда русько-церковнослов’янська
гре́да сербохорватська
hriadka «жердинка» словацька
grêda словенська
гря́дка «жердина в приміщенні, у возі і под.» українська
hřad «тс.» чеська
hřada «тс.» чеська
grindà «тс.» ?
gręda ?

гри́нда «поличка; гряділь; шлагбаум»

запозичення з румунської мови;
рум. grsíndă «балка», grindéi «частина воза; горизонтальна перекладина; частина плуга» походить від болг. ст. грѧда «балка, колода», спорідненого з укр. гря́да «жердина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грѧда «балка, колода» болгарська
grsíndă «балка» румунська
гря́да «жердина» українська
grindéi «частина воза; горизонтальна перекладина; частина плуга» ?
грѧда «балка, колода» ?

огря́да «краса»

неясне;
можливо, пов’язане з гру́ди, гряда́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́гридний «тс.»
огряди́й «красивий»
о́гря́дни́й «дебелий, міцний поставою, кремезний»
огряднува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́ди ?
гряда́ ?

град

псл. gradь;
споріднене, можливо, з лит. grúodas «замерзлі брили землі; льодова кора на снігу» (інакше Fraenkel 173), вірм. karkut «град» (з метатезою із редуплікованого *ga-grōdo-), лат. grandō, -inis «тс.» (з іншим ступенем вокалізму й інфіксом);
іє. *grōdos;
сюди не належить дінд. hrādúniḥ «град» (інакше Machek ESJČ 182) і гр. χάλαζα «тс.»;
р. болг. бр. м. град, др. градъ, п. нл. grad, ч. мор. [hrádʼ], ст. hrad, слц. hrád, полаб. grod, схв. грȁд, слн. gràd, стсл. градъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гради́на
граді́вка «круглий камінь завбільшки із звичайну градину»
градівни́к «знахар, що керує градом»
градови́на «градина»
градови́ця «градова хмара»
гряд
Етимологічні відповідники

Слово Мова
град білоруська
град болгарська
karkut «град» (з метатезою із редуплікованого *ga-grōdo-) вірменська
χάλαζα «тс.» грецька
hrādúniḥ «град» (інакше Machek ESJČ 182) давньоіндійська
градъ давньоруська
*grōdos індоєвропейська
grandō латинська
grúodas «замерзлі брили землі; льодова кора на снігу» (інакше Fraenkel 173) литовська
град македонська
hrádʼ моравське
grad нижньолужицька
grod полабська
grad польська
gradь праслов’янська
град російська
грȁд сербохорватська
hrád словацька
gràd словенська
градъ старослов’янська
hrádʼ чеська
-inis «тс.» (з іншим ступенем вокалізму й інфіксом) ?
hrad ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України