ГРУЗНУТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

груз «вантаж»

псл. *grǫzъ, повʼязане чергуванням голосних з gręz- (укр. грязь, гря́знути);
найближче споріднене лит. gramzdeti «поринати», gramzdùs «глибоко загрузлий»;
р. бр. груз, др. грузитися «погрузати», п. grąz «багно», grążyć «занурювати», ч. hroužiti, слц. hružití «тс.», нл. gruzk (іхт.) «пічкур», схв. [gruzȉt] «занурювати», слн. grozíti «поринати, занурюватися», стсл. погрѫзити «занурити, заглибити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гружа́вина «трясовина»
гружа́віти «грузнути»
гружа́ло «болото»
гружа́ти «розмішувати»
гружля́ти «втоптувати, вдавлювати»
грузи́ло «рибальська жердина Г; рибальський груз; лот, висок Ж»
грузи́льчик «рибалка, що придавлює невід»
грузи́стий «важкий»
грузи́ти «місити» (розмʼяклу землю)
грузі́вка «вид рибальської вудки»
грузія́ «багно, болото»
грузки́ «тс.»
гру́злий
гру́зло «частина глини для виготовлення однієї посудини»
гру́зний
гру́знути
грузови́к
грузо́вина «болото»
грузо́та
гру́зчи́к
грузь «трясовина; густа грязюка»
грузьки́й
грузя́вина
грюзь «грузило з каменів, привʼязаних до невода»
перегру́зка
разгру́зка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
груз білоруська
грузитися «погрузати» давньоруська
gramzdeti «поринати» литовська
gruzk «пічкур» (іхт.) нижньолужицька
grąz «багно»«занурювати» польська
grążyć «багно»«занурювати» польська
*grǫzъ праслов’янська
груз російська
gruzȉt «занурювати» сербохорватська
hružití «тс.» словацька
grozíti «поринати, занурюватися» словенська
погрѫзити «занурити, заглибити» старослов’янська
hroužiti чеська
gręz- (укр. грязь, гря́знути) ?
gramzdùs «глибоко загрузлий» ?

зару́жжа «солончак»

очевидно, похідне від [ру́жий] «червоний» за відповідним кольором ґрунту;
якщо зару́жжа означає також назву вологих солончаків, то можливий зв’язок із гру́знути, звідки *за(г)ружжа › зару́жжа;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ру́жий «червоний» ?
зару́жжа ?
гру́знути ?
*за(г)ружжа ?
зару́жжа ?

груз «бита цегла, щебінь»

запозичення з польської мови;
п. gruz «уламки муру, скель, руїни; щебінь», gruzel «грудка; (ст.) болячка», ст. gruzła «грудка; болячка; ґуля», [gruzel] «залоза», як і їх відповідники вл. hruzl «грудка, брила», нл. gruzła, [gruzdla] «тс.», болг. гру́за «грудка (сиру)», походять, можливо, від того самого кореня, що й псл. gruda, укр. гру́да, і найближче споріднені з лит. gráužas «крупний гравій», лтс. gruži (мн.) «груз, гравій», graušļ і «груз; руїни», які зводяться до дієслова лит. gráužti «гризти, жерти», лтс. graûzt «тс.», спорідненого з псл. gryzti, укр. гри́зти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

груза́лок «грудка»
грузла́тий «залозуватий, із залозами»
ґрузло «грудка, купа»
ґрузоль «залоза» (XVI ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гру́за «грудка (сиру)» болгарська
hruzl «грудка, брила» верхньолужицька
gruži «груз, гравій» (мн.) латиська
graûzt «тс.» латиська
gráužas «крупний гравій» литовська
gráužti «гризти, жерти» литовська
gruzła нижньолужицька
gruz «уламки муру, скель, руїни; щебінь» польська
gruda праслов’янська
gryzti праслов’янська
гру́да українська
гри́зти українська
gruzel «грудка; (ст.) болячка» ?
gruzła «грудка; болячка; ґуля» ?
gruzel «залоза» ?
gruzdla «тс.» ?
і «груз; руїни» ?

груздь «біляк, Agaricus piperatus» (гриб)

можливо, повʼязане з гру́да, через те, що росте на грудках;
зіставляється також (Шанский ЭСРЯ I 4, 183; РЯШ 1967/6, 56, 128; Откупщиков 146) з лит. gruzdùs «ламкий, хрусткий», спорідненим з псл. gruda, укр. гру́да;
менш переконливе зіставлення з лит. gruzdénti «диміти» (Преобр. І 162; Потебня РФВ 3, 92; Горяев 81) за тією ознакою, що цей гриб і дим гіркі;
р. груздь, бр. грузд, груздзь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грозд «грузд, Lactarius resimus»
ґрудз «тс.»
гружде́ль «тс.»
груз «вовнянка, Agaricus vellereus Fr.»
грузд
грузде́й
грузді́н
грузі́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грузд білоруська
gruzdùs «ламкий, хрусткий» литовська
gruzdénti «диміти» литовська
gruda праслов’янська
груздь російська
гру́да українська
груздзь українська
гру́да ?

загрюзи́тися «загрузнути»

пов’язане з груз1 (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
груз ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України