ГРОХОТ — ЕТИМОЛОГІЯ
гро́хот «велике решето»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. гро́хот «велике решето» етимологічно неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
грохоти́ти
грохо́тник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гро́хот «велике решето» | російська |
гре́хіт «сміття, щебінь»
мабуть, запозичене з польської мови, в якій походить від первісного звуконаслідувального кореня *gre(ch)-, паралельного до groch-;
п. [grechot] «узбіччя, покрите гравієм», слц. [hrochoť] «мерзле болото на дорозі», [rоchoť, chrochoť] «тс.», болг. грохота́ «камʼянистий схил», схв. Грȍхот «камʼянистий ґрунт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ґре́гіт
«камʼянисте поле; скеляста гора»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
грохота́ «камʼянистий схил» | болгарська |
grechot «узбіччя, покрите гравієм» | польська |
Грȍхот «камʼянистий ґрунт» | сербохорватська |
hrochoť «мерзле болото на дорозі» | словацька |
rоchoť «тс.» | українська |
chrochoť «тс.» | українська |
*gre(ch)- | ? |
groch- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України