ГРОХОТ — ЕТИМОЛОГІЯ

гро́хот «велике решето»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. гро́хот «велике решето» етимологічно неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

грохоти́ти
грохо́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гро́хот «велике решето» російська

гре́хіт «сміття, щебінь»

мабуть, запозичене з польської мови, в якій походить від первісного звуконаслідувального кореня *gre(ch)-, паралельного до groch-;
п. [grechot] «узбіччя, покрите гравієм», слц. [hrochoť] «мерзле болото на дорозі», [rоchoť, chrochoť] «тс.», болг. грохота́ «камʼянистий схил», схв. Грȍхот «камʼянистий ґрунт»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґре́гіт «камʼянисте поле; скеляста гора»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
грохота́ «камʼянистий схил» болгарська
grechot «узбіччя, покрите гравієм» польська
Грȍхот «камʼянистий ґрунт» сербохорватська
hrochoť «мерзле болото на дорозі» словацька
rоchoť «тс.» українська
chrochoť «тс.» українська
*gre(ch)- ?
groch- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України