ГРИФ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене через посередництво польської мови з латинської;

лат. grӯps (grӯp(h)is),«гриф, грифон» походить від гр. γρῡψ «тс.», утвореного з γύψ «шуліка» під впливом γρῡπός «кривоносий; скривлений»;

форма [грип] запозичена, очевидно, через посередництво польської мови з середньоверхньонімецької, в якій форма grīf(e) походить від двн. grīf(o) «хижий птах», що зводиться до того самого лат. grӯp;

р. гриф, бр. грыф, п. ч. gryf, слц. grif, болг. грифо́н «довгошерстий лягавий собака», схв. грȗф, грùфōн, слн. grif, grifón;

р. болг. гриф, бр. грыф, п. gryf «гриф; ручка; зуб підкови»;

запозичення з німецької мови;

нвн. Griff «схоплювання; ручка, рукоятка, гриф» повʼязане з дієсловом greifen «хапати», двн. grifan, спорідненими з дангл. grīpan, гот. greipan, лит. griebti «тс.», лтс. gribêt «хотіти»;

;

запозичене через посередництво російської мови з французької;

фр. griffe «кіготь, захват; печатка, штемпель, факсиміле» повʼязане з дієсловом griffer «хапати кігтями; дряпати», видозміною дієслова gripper «тс.», яке зводиться як запозичення до франк. grīpan «хапати», спорідненого з нвн. greifen «тс.»;

р. гриф, бр. грыф;