ГОСТЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гість
псл. gostь‹ іє. *ghostis;
споріднене з гот. gasts «чужинець, чужоземець», двн. gast «тс.», нвн. Gast «гість, чужинець, прибулець», лат. hostis початково «чужинець, гість», пізніше «ворожий чужоземець, ворог (особливо батьківщини)»;
звʼязок із гр. ξένος (ξένFος, ξεĩνος) «чужий», алб. huai «тс.» (Kretschmer KZ 31, 414 – 415; Meyer EW 154) сумнівний;
думка про запозичення з германських мов (Hirt РВrВ 23, 333) не обґрунтована;
р. гость, бр. госць, др. гость «гість; іноземець; іноземний купець», п. gość, ч. host, слц. hosť, вл. hósć, нл. gosć, полаб. d’üst, болг. м. гост, схв. гȏст, слн. góst, стсл. гость;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відго́стини
«відвідини-відповідь»
гістьба́
«подорож; гостина»
гі́стя
«гостя»
госте́бний
«гостинний»
гостели́вий
гости́на
гости́нець
«подарунок; [великий шлях; корчма]»
гости́нний
гости́нник
«господар готелю»
гости́нниця
«готель»
гости́ти
«приймати гостей»
гости́тися
«вгощатися; гостювати»
гостівни́й
гостівни́к
«той, хто охоче ходить на бенкети»
го́стний
гостовни́ця
«готель»
гостьови́тий
гостьови́цтво
«гостинність»
гостюва́льник
«гість»
гостюва́ти
гостя́
(у виразі у гостя́ «в гості»)
го́стя
го́щний
«тс.»
пого́ст
«у Київській Русі -- місце торгу і адміністративно-територіальна одиниця»
пригісне
«тс.»
пригі́сник
«подарунок від гостей, подарунок на памʼять»
при́гіст
«привіт»
пригощати
«приймати, частувати гостей»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| huai «тс.» | албанська |
| госць | білоруська |
| гост | болгарська |
| hósć | верхньолужицька |
| gasts «чужинець, чужоземець» | готська |
| ξένος «чужий» (ξένFος, ξεĩνος) | грецька |
| gast «тс.» | давньоверхньонімецька |
| гость «гість; іноземець; іноземний купець» | давньоруська |
| *ghostis | індоєвропейська |
| hostis початково «чужинець, гість» | латинська |
| гост | македонська |
| gosć | нижньолужицька |
| Gast «гість, чужинець, прибулець» | нововерхньонімецька |
| d'üst | полабська |
| gość | польська |
| gostь | праслов’янська |
| гость | російська |
| гȏст | сербохорватська |
| hosť | словацька |
| góst | словенська |
| гость | старослов’янська |
| host | чеська |
| пізніше «ворожий чужоземець, ворог (особливо батьківщини)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України