ГОРЩИК — ЕТИМОЛОГІЯ

го́рщик

малоймовірне припущення про зникнення -н- під впливом утворень типу р. бара́шек (від бара́н.), ка́мешек (від ка́мень) (Berп. I 371), оскільки вони характерні лише для російської мови, а цей процес відбувся в усіх східнословʼянських;
випадіння н могло статися в умовах важкого для вимовляння скупчення приголосних;
реконструюється (Трубачев Рем. терминол. 192) як псл. *gъrnьsčьkь, похідне від прикметника *gъrnьskъ «горновий, пічний»;
не зовсім ясне утворення від основи псл. *gъrnъ «піч»;
р. горшо́к (ст. мн. горщки), бр. гаршчо́к, др. горшькъ, горшьчьць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горша́ «горщик»
го́ршє «рід тарілочки з невипаленої глини»
горшка́р «гончар»
горща́
горща́й «тс.»
горщи́ця «горщик»
горщі́вка «глина на горшки»
горщо́к
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гаршчо́к білоруська
горшькъ давньоруська
*g праслов’янська
*g «піч» праслов’янська
бара́шек (від бара́н.) російська
горшо́к (ст. мн. горщки) російська
горшьчьць українська
-н- ?
ка́мешек (від ка́мень)(Berп. I 371) ?
*g «горновий, пічний» ?

га́рнець «стара міра сипких тіл і рідин; посуд на цю міру»

запозичення з польської мови;
п. garniec «тс.; великий горщик» споріднене з укр. горня́, го́рщик;
р. бр. га́рнец;
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́рець «тс.»
гарнецъ (XVII ст.)
га́рнець (род. в. ґа́рця)] Me
га́рчик «дерев ’яний посуд для солі, сільниця»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
га́рнец білоруська
garniec «тс.; великий горщик» польська
га́рнец російська
горня́ українська
го́рщик ?

гарну́шка «глиняний посуд»

п. garnuszek «горщичок, горнятко» є зменшеною формою від garnek «горщик», спорідненого з укр. горня́, го́рщик;
запозичення з польської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ґарну́шок «бляшаний горщик»
горну́шка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
garnuszek «горщичок, горнятко» польська
горня́ українська
garnek «горщик» ?
го́рщик ?

горина́л «нічний горщик»

видозмінене запозичення з польської мови;
п. urynał «нічний горщик; (ст.) посудина, що вживалася лікарями для аналізу сечі» походить від слат. ūrīnālis «сечовий», повʼязаного з ūrīna «сеча»;
пор. р. заст. ури́льник «нічний горщик», ури́нник «тс.»;
форма українського слова може пояснюватися як фонетичними причинами – діалектною появою г перед початковим голосним і гіперичною заміною ненаголошеного у звуком о (відштовхування від «укання»), так і семантичними – зближенням із словами горня́, го́рщик і под;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
urynał «нічний горщик; (ст.) посудина, що вживалася лікарями для аналізу сечі» польська
ури́льник «нічний горщик» російська
ūrīnālis «сечовий» середньолатинська
ūrīna «сеча» ?
ури́льник «нічний горщик» ?
ури́льник «нічний горщик» ?
ури́нник «тс.» ?
горня́ ?
го́рщик ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України