ГОРОХ — ЕТИМОЛОГІЯ

горо́х, горо́хви́на (бот.)

псл. *gorxъ ‹ ‹*gorsb;
фонетично йому відповідають лит. garsas «яглиця, Aegopodium podagraria L.» (пор. також лит. garšvà «тс.»), лтс. gãrsa, gârsa, gãrse, двн. gers, нвн. Giersch «тс.», однак досі не зʼясовано різниці в значеннях;
повʼязують також з дінд. ghárṣati «розтирає», ghṛṣṭa «розтертий», пояснюючи первісне значення як «щось розтерте» (пор. семантичну паралель лит. žìrnis «горох», псл. *zьrno, укр. зерно́ : дінд. jīrṇá«роздрібнений, спорохнілий») (Fortunatov AfSlPh 4, 587; KZ 36, 37; Pedersen IF 5, 54; Bern. I 231 – 232; Pokorny 439 – 440);
малопереконливе повʼязання з ізольованим дінд. haréṇu- «вид гороху» (Machek Jm. rostl. 127);
слабо обґрунтоване припущення про субстратне доіндоєвропейське походження слова (Machek ESJČ 182);
р. горо́х, бр. гаро́х, др. горохъ, п. нл. groch, ч. hrách, слц. hrach, вл. hroch, полаб. gorx, болг. грах, м. грав «квасоля», схв. грȁх «тс.», слн. gràh;
Фонетичні та словотвірні варіанти

горохви́ння
горо́хвяний
горо́хв'яний «горохвяний»
горо́хвяник
горо́хвʼяниця
горо́хвянка «тс.»
горохівни́к «акація»
горохли́на «бадилля гороху»
горо́хлиня «тс.»
горо́хляник «корж з тертим горохом»
горохля́нка «бадилля гороху»
горо́хняний «гороховий»
горохова́тка «вид черепашки, Pisidium Ж; горохова солома»
горо́ховий
горохови́к «жук, який псує горох»
горохови́на «горохова солома»
горохови́ни
горохови́ння «тс.»
горохови́ще «поле з-під гороху»
горохо́вляний «гороховий»
горохо́лисько «поле гороху»
горо́хуватий «подібний до гороху, зморшкуватий»
гороша́нка «стебло гороху МСБГ; чина весняна, Lathyrus vernus Bernh. Mak»
горошець «горошок»
гороши́на
гороши́нець «рід каменю (пізоліт)»
гороши́ня «стебло гороху»
гороші́ння
горо́шковатий
горо́шковий
горо́шок «Vicia L.»
оро́х
оро́ховий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гаро́х білоруська
грах болгарська
hroch верхньолужицька
gers давньоверхньонімецька
ghárṣati «розтирає» давньоіндійська
haréṇu- «вид гороху» давньоіндійська
горохъ давньоруська
gãrsa латиська
garsas «яглиця, Aegopodium podagraria L.» (пор. також лит. garšvà «тс.») литовська
грав «квасоля» македонська
groch нижньолужицька
Giersch «тс.» нововерхньонімецька
gorx полабська
groch польська
*gorxъ праслов’янська
горо́х російська
грȁх «тс.» сербохорватська
hrach словацька
gràh словенська
hrách чеська
gârsa ?
gãrse ?
ghṛṣṭa «розтертий» ?
як «щось розтерте» (пор. семантичну паралель лит. žìrnis «горох», псл. *zь$rno, укр. зерно́ : дінд. jīrṇá«роздрібнений, спорохнілий») ?


ґер «яглиця, снитка, Aegopodium podagrana L.» (бот.)

запозичення з німецької мови;
нвн. Giersch (свн. gires, girst, gers «тс.») споріднене з гол. [geer(s)], лтс. gārša, лит. garšvà, garšas «тс.», псл. *gorxъ, укр. горо́х;
п. gierz, [giers], ст. gier, gir, girz, ч. [gerovačyna] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гірошник «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
geer(s) голландська
gārša латиська
garšvà литовська
Giersch (свн. gires, girst, gers «тс.») нововерхньонімецька
gierz польська
*gorxъ праслов’янська
горо́х українська
giers українська
gerovačyna «тс.» чеська
garšas «тс.» ?
gier ?
gir ?
girz ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.