ГОЛОТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

го́лоть «ожеледь»

псл. golotь, gol-ъtь, похідне від golъ «голий»;
первісне значення, очевидно, – «голе місце взагалі» (пор. на голоте́чі, голоті́ч), пізніше «голе місце, вкрите льодом, ожеледь»;
пор. лтс. gàla, gāla «тонка корка льоду, ожеледь, рештки снігу на дорозі», gālas «гладкий, як лід», споріднені з псл. golъ, укр. го́лий;
пор. також р. гололе́дица, ч. holomráz «ожеледь»;
зіставлення на підставі р. [го́лодь] з цсл. жлѣдица «ожеледь», укр. о́желедь, лат. gelū «холод», нім. kalt «холодний» (Потебня РФВ 3, 98) менш певне через сумнівність цієї форми як первісної;
р. [го́лоть] «ожеледь», [го́лодь], др. голоть, голотъ, голъть «тс.», п. gołoć «голий простір», ч. ст. holet (род. в. holti) «іній, паморозь», [holot] «тс.», слц. holoť «голота», сболг. голоть «лід; кристал, кришталь», схв. (ст.) голот «кришталь» (очевидно, з цсл.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

голоте́ча «тс. Я; голе місце»
голоте́чина «відкрите, голе місце»
голоти́ка
голотіч «тс.»
голоті́ч «тс.»
на «просто неба»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
голоть давньоруська
gelū «холод» латинська
gàla латиська
kalt «холодний» німецька
gołoć «голий простір» польська
golotь праслов’янська
golъ праслов’янська
гололе́дица російська
го́лодь російська
го́лоть «ожеледь» російська
голот «кришталь» (ст.)(очевидно, з цсл.) сербохорватська
голоть «лід; кристал, кришталь» середньоболгарська
holoť «голота» словацька
го́лий українська
о́желедь українська
го́лодь українська
голотъ українська
голъть «тс.» українська
holot «тс.» українська
жлѣдица «ожеледь» церковнослов’янська
holomráz «ожеледь» чеська
holet «іній, паморозь» (род. в. holti) чеська
gol-ъtь ?
golъ «голий» ?
gàla ?
gāla «тонка корка льоду, ожеледь, рештки снігу на дорозі» ?
gālas «гладкий, як лід» ?
також ?
holet «іній, паморозь» (род. в. holti) ?

гольтіпа́ «голота»

похідні утворення від го́лий з не зовсім ясною словотворчою будовою;
пор. p. [голодьба́], голыдьба́, [голотьба́, голдоба́];
можливо, результат видозміни первісного *голотьба́ «голота» від [го́лоть], ускладненого суфіксом -ба;
р. [гольтепа́] «біднота; погано одягнена людина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

голтяба́
гольтіпа́ка «голяк, бідняк, обідранець»
гольтяпа́ «тс.»
гольтяпа́ка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гольтепа́ «біднота; погано одягнена людина» російська
го́лий ?
голодьба́ ?
голодьба́ ?
голыдьба́ ?
голотьба́ ?
голдоба́ ?
голотьба́ «голота» ?
го́лоть ?
ба ?

о́же́ле́дь

псл. *želdъ ‹ *geldъ, пов’язане чергуванням голосних з *goldъ, від якого походять р. го́лоть «ожеледь», ч. holot «тс.»;
в українських формах початкове о приставне;
споріднене з гр. χάλαζα(‹ *χάλαδια) «град», перс. žāla (‹ *žalda-, *jarda-) «град, іній», лтс. dzeldêt «тверднути» (про сніг);
менш переконливе пов’язання (Преобр. І 141) з лит. gélmenis «сильний холод», gelumà «тс.» (від gélti «колоти») або з лат. gelū, -ūs «холод, мороз», gelidus «холодний як лід», гот. kalds «холодний», нвн. kalt «тс.»;
окремі українські діалектні форми виникли шляхом заміни кінцевого -едь на суфікс -ець або в результаті контамінації з іншими словами (слизьки́й, ше́лест);
р. [ожеле́дь] «ожеледь, льодяний наст на снігу», [ожеле́дица], п. [żłód, żłódź] «тс.», полаб. zlod «град», слн. žlêd, žledíca «ожеледь; дощ з градом», стсл. жлѣдица «дощ зі снігом, градом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вожелі́дь «тс.»
возеле́дух «лід на гілках»
ожеле́да «ожеледь»
ожеле́дець «лід на гілках»
ожеле́диця «тс.»
ожеледух
ожелест
ожелець
ожели́зь «ожеледь»
о́жолодь «сніг з дощем»
ошеле́ст «тс.»
приожеле́дитися «настати ожеледі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kalds «холодний» готська
χάλαζα «град» (‹ *χάλαδια) грецька
gelū латинська
dzeldêt «тверднути» (про сніг) латиська
gélmenis «сильний холод» литовська
kalt «тс.» нововерхньонімецька
žāla «град, іній» (‹ *žalda-, *jarda-) перська
zlod «град» полабська
żłód «тс.» польська
żłódź «тс.» польська
*želdъ праслов’янська
го́лоть «ожеледь» російська
ожеле́дь «ожеледь, льодяний наст на снігу» російська
žlêd «ожеледь; дощ з градом» словенська
žledíca «ожеледь; дощ з градом» словенська
жлѣдица «дощ зі снігом, градом» старослов’янська
ожеле́дица українська
holot «тс.» чеська
*goldъ ?
gelumà «тс.» (від gélti «колоти») ?
-ūs «холод, мороз» ?
gelidus «холодний як лід» ?
-едь (слизьки́й, ше́лест) ?
-ець (слизьки́й, ше́лест) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.