ГОЙКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

гой «ой, гей» (виг.)

псл. (пн.) [*hojь], вигук, близький до *hejь (укр. гей);
в українських говорах з ним міг формально зблизитися вигук ой, що набував форми гой (пор. [гобі́д] «обід»);
п. hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець), ч. слц. hoj (вигук хвилювання), вл. hoj (виг.) «вставай», нл. hoj (вигук здивування);
Фонетичні та словотвірні варіанти

виго́йкувати «весело вигукувати»
гой «вигук при співі, танцях»
гой «тс.»
гой-гой «гуляти»
гой-гой «вигук, яким підкликають корів»
го́йкати «кричати, гукати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hoj «вставай» (виг.) верхньолужицька
hoj (вигук здивування) нижньолужицька
hoj «ой, гей» (діал. також вигуки, якими підкликають коней, виганяють овець) польська
hoj (вигук хвилювання) словацька
hoj (вигук хвилювання) чеська
*hejь (укр. гей) ?
ой ?
гой (пор. [гобі́д] «обід») ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.