ГНІТ — ЕТИМОЛОГІЯ

гне́сти «гнітити»

псл. gnesti (*gnetǫ);
споріднене з двн. knetan «місити, мʼяти», снн. kneden, дангл. cnedan «тс.», нвн. kneten «давити, топтати, місити, масажувати», дісл. knoða «мʼяти», прус. gnode (‹*gnōtā-) «діжа»;
іє. *gen- «стискати»;
р. гнести́, бр. гне́сці, др. гнести, п. gnieść, ч. hnísti (ст. hnésti), слц. hniesť, нл. gněśiś, полаб. gnitĕ «місить (тісто)», болг. гнетя́ (гнета́) «пригнічую, давлю», м. гнете «набиває; пригнічує», схв. гњèсти, слн. gnésti, стсл. ГNЕСТИ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́гніт «вижимки»
ви́гніток «тс.»
гнет «гніт»
гнеті́нка «головка сиру»
гнету́ха «пропасниця»
гнетю́чка
гніт «прес; пригноблення»
гніти́ти «давити, бити; гнобити»
гніту́ха
гнітю́чий
гнітю́чка «тс.»
загніток «пригнічений»
на́гніток «мозоль (на нозі)»
при́гнет «тиск»
при́гніт «гноблення»
пригні́ток «прес; пригноблена людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гне́сці білоруська
гнетя́ «пригнічую, давлю» (гнета́) болгарська
cnedan «тс.» давньоанглійська
knetan «місити, мʼяти» давньоверхньонімецька
knoða «мʼяти» давньоісландська
гнести давньоруська
*gen- «стискати» індоєвропейська
гнете «набиває; пригнічує» македонська
gněśiś нижньолужицька
kneten «давити, топтати, місити, масажувати» нововерхньонімецька
gnitĕ «місить (тісто)» полабська
gnieść польська
gnesti (*gnetǫ) праслов’янська
gnode «діжа» (‹*gnōtā-) прусська
гнести́ російська
гњèсти сербохорватська
kneden середньонижньонімецька
hniesť словацька
gnésti словенська
ГNЕСТИ старослов’янська
hnísti (ст. hnésti) чеська


ґніт

очевидно, через польське посередництво запозичене з середньоверхньонімецької мови;
свн. knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» споріднене з нвн. Knochen «кістка»;
значения «ґніт» набуте, очевидно, вже в польській мові внаслідок розширення значення німецького слова, яке стосувалось лише певного виду ґнотів (пор. нвн. Knoten «ґніт гірничої лампи»);
p. [гнот, кнот], бр. кнот, п. knot «тс.», [knoty] «головки льону, конопель», ч. knot «гніт; тампон з марлі; вузол», слц. knôt «гніт; тампон»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гніт
гнот
гнота́р «виготовлювач ґнотів»
гноття́ «лахміття, манаття»
ґнот
ґнота́р «тс.»
ґно́ття «тс.»
кгнотъ «гніт» (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кнот білоруська
Knochen «кістка» нововерхньонімецька
knot «тс.» польська
knote «потовщення на частинах тіла, нервах, рослинах; вузол, гніт» середньоверхньнімецька
knôt «гніт; тампон» словацька
кнот українська
knoty «головки льону, конопель» українська
knot «гніт; тампон з марлі; вузол» чеська
значения «ґніт» ?
гнот ?

гніти́ти «підрумʼянювати в печі (хліб)»

псл. gnětiti;
походження не зовсім зʼясоване;
зіставляється з прус. knaistis «головешка» (Срезн. І 528; Bern. І 312), з двн. gnîtan «терти», дангл. gnîdan «тс.» (Fick KZ 41, 201; Фасмер І 421), з псл. gniti «гнити, тліти» (Holub – Kop. 246), з лат. in-cendo «запалюю» (Machek ESJČ 400);
форма [гніди́ти] зумовлена впливом прикметника гніди́й;
р. [гне́тья] «тріска для розпалювання печі», бр. [загнет] «загнітка, жарівник, вогнище при печі, куди вигрібають жар», [загне́так] «тс.», др. гнѣти «запалювати», гнѣсти «тс.», п. niecić «роздмухувати (вогонь)», ч. nítiti, ст. nietiti, слц. nietiť «тс.», схв. ст. унитити «запалювати вогонь», слн. nétiti «роздмухувати (вогонь)», стсл. ВЪЗNѢТИТИ «запалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гніди́ти «тс.»
гніт «вогонь на припічку для підрумʼянювання хліба; румʼянець на хлібах, посаджених у піч Па, Me»
за́гні́т
за́гнітка «тс.»
пригні́т «загнічування (хліба)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
загнет «загнітка, жарівник, вогнище при печі, куди вигрібають жар» білоруська
gnîdan «тс.» давньоанглійська
gnîtan «терти» давньоверхньонімецька
гнѣти «запалювати» давньоруська
in-cendo «запалюю» латинська
niecić «роздмухувати (вогонь)» польська
gnětiti праслов’янська
gniti «гнити, тліти» праслов’янська
knaistis «головешка» прусська
гне́тья «тріска для розпалювання печі» російська
унитити «запалювати вогонь» сербохорватська
nietiť «тс.» словацька
nétiti «роздмухувати (вогонь)» словенська
ВЪЗNѢТИТИ «запалити» старослов’янська
загне́так «тс.» українська
гнѣсти «тс.» українська
nítiti чеська
гніди́ти ?
nietiti ?
унитити «запалювати вогонь» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.