ГНІЗДО — ЕТИМОЛОГІЯ
гніздо́
менш переконливі думки про виникнення gnězdo під впливом нім. Geniste «гніздо» (Walde KZ 34, 508), з вихідного *nē(i)zdos, y якому *nē споріднене з гр. νη- «унизу, вниз» (Bern. I 313), з первісного *gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s, тобто «сидіння в гною» (Младенов Baudouinowi de Courtenay 23; Нахтигал 55);
псл. gnězdo;
результат не зʼясованої поки що видозміни іє. *ni-sd-o-s «гніздо», складного слова, утвореного з префікса *nі- на позначення руху зверху вниз, спорідненого з псл. nісь, укр. ниць, низьки́й, і нульового ступеня основи *sēd- (*sd-) «сидіти», що мали б дати псл. *nьzdo з первісним значенням «усаджування, сідання»;
споріднене з двн. nёst «гніздо», нвн. Nest, лат. nīdus, ірл. net «тс.», вірм. nist «становище, сидіння», дінд. niḍáḥ, niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка»;
початкове g пояснюється по-різному: зближенням з gnesti (укр. [гне́сти]) (Nehring IF 4, 398; Bern. I 313), gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) «підрумʼянювати») (Nehring там же), *gnьs- «бруднити» (Vaillant RES 76), а також впливом хибної декомпозиції *vъn-nězdi-ti › › *vъ-gnězditi (Vaillant Gr. comp. I 92);
ě є спроба пояснити зближенням з *gnětati (Machek ESJČS 135);
реконструюється також (Откупщиков 144 – 145) як *gnoi-z-dom з початковим значенням «випалене в лісі місце для житла», повʼязане з псл. *gně-(ti) «палити, запалювати», укр. [гне́сти];
р. гнездо́, бр. гняздо́, др. гнѣздо, п. gniazdo, ч. hnízdo, слц. hniezdo, вл. hnězdo, нл. gnězdo, полаб. gńozdă «гнізда», болг. гнездо́, м. гнездо, схв. гне́здо, слн. gnézdo, стсл. ГNѢЗДО;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гнізда́р
«пташеня, що не вилетіло з гнізда»
гнізди́на
«чарунка, чашечка»
гнізди́ти
«бити весь час у те саме місце»
гнізди́тися
гнізді́вка
«час звивання гнізда»
гніздува́ння
гніздю́к
«козак, що осів на господарство; невдалий хліб»
гніздю́х
«домовитий птах, що не кидає гнізда»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гняздо́ | білоруська |
гнездо́ | болгарська |
hnězdo | верхньолужицька |
nist «становище, сидіння» | вірменська |
νη- «унизу, вниз» | грецька |
nёst «гніздо» | давньоверхньонімецька |
niḍáḥ | давньоіндійська |
гнѣздо | давньоруська |
net «тс.» | ірландська |
nīdus | латинська |
гнездо | македонська |
gnězdo | нижньолужицька |
Geniste «гніздо» | німецька |
Nest | нововерхньонімецька |
gńozdă «гнізда» | полабська |
gniazdo | польська |
gnězdo | праслов’янська |
nісь | праслов’янська |
*nьzdo «усаджування, сідання» | праслов’янська |
*gně-(ti) «палити, запалювати» | праслов’янська |
гнездо́ | російська |
гне́здо | сербохорватська |
hniezdo | словацька |
gnézdo | словенська |
ГNѢЗДО | старослов’янська |
ниць | українська |
гне́сти | українська |
hnízdo | чеська |
*nē(i)zdos | ? |
*nē | ? |
*gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s | ? |
тобто «сидіння в гною» | ? |
*ni-sd-o-s «гніздо» | ? |
*nі- | ? |
низьки́й | ? |
*sēd- «сидіти» (*sd-) | ? |
niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка» | ? |
gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) | ? |
*gnьs- «бруднити» | ? |
*vъn-nězdi-ti | ? |
*gnětati | ? |
значенням «випалене в лісі місце для житла» | ? |
гнізді́вка «приворотень, миколайчики, Neottia Sw.» (бот.)
похідне утворення від гніздо́;
назва зумовлена формою коріння рослини, схожого на пташине гніздо;
в різних словʼянських мовах ця назва могла виникнути незалежно;
про поширеність подібного семантичного звʼязку свідчать назви тієї самої рослини в інших мовах: нім. Nestwurz (букв. «гніздовий корінь»), лат. nīdus avis «пташине гніздо»;
р. гнездо́вка, бр. гняздо́ўнік, п. gnieźnik, [gniazdosz, ptasze gniazdo], ч. hnízdovka, hnízděnka, слц. hniezdovka, [hnízdovník] «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гняздо́ўнік | білоруська |
nīdus avis «пташине гніздо» | латинська |
Nestwurz (букв. «гніздовий корінь») | німецька |
gnieźnik | польська |
гнездо́вка | російська |
hniezdovka | словацька |
gniazdosz | українська |
ptasze gniazdo | українська |
hnízdovník «тс.» | українська |
hnízdovka | чеська |
hnízděnka | чеська |
гніздо́ | ? |
ні́ша
запозичене з французької мови, можливо, через німецьку (нім. Nísche);
фр. niche «ніша; виїмка» пов’язане з дієсловом nicher «гніздитися, вити гніздо», що розвинулося з нар.-лат. *nīdicāre «тс.», похідного від лат. nīdus «гніздо», спорідненого з дінд. nīḍáḥ, nīḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка», вірм. nist «становище, сидіння», ірл. net «гніздо», двн. nest «тс.», псл. gnězdo, укр. гніздо́;
фр. niche «ніша» виводиться також (Dauzat 499) від іт. nicchia «тс.» як запозичення;
р. болг. м. ни́ша, бр. ні́ша, п. nisza, схв. нȕша, слн. níša;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни́жа
«ніша»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ні́ша | білоруська |
ни́ша | болгарська |
nist «становище, сидіння» | вірменська |
nest «тс.» | давньоверхньонімецька |
nīḍáḥ | давньоіндійська |
nīḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка» | давньоіндійська |
net «гніздо» | ірландська |
nicchia «тс.» | італійська |
nīdus «гніздо» | латинська |
ни́ша | македонська |
*nīdicāre «тс.» | народнолатинська |
Nísche | німецька |
nisza | польська |
gnězdo | праслов’янська |
ни́ша | російська |
нȕша | сербохорватська |
níša | словенська |
гніздо́ | українська |
niche «ніша; виїмка» | французька |
nicher «гніздитися, вити гніздо» | французька |
niche «ніша» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України