ГЛУЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
глуз «глум, насміх»
результат фонетичного спрощення форм [глузд] «глум, насміх», [глуздува́ти] «глузувати», значення яких могло розвинутися або від глузд «розум» через «дотепність, жарт», або від [глу́здити] «бити» (первісно «відбивати глузд, розум») через «відбивати глузд жартами, глумом»;
фонетичне спрощення глузд › глуз стало засобом виразнішого розгалуження значень слова глузд «розум» і «глум»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глу́зи
«глузування»
глузли́вий
глузовни́к
«глузлива людина»
глузува́ти
глузуви́тий
«глузливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| глузд «глум, насміх» | ? |
| глуздува́ти «глузувати» | ? |
| глузд «розум» | ? |
| через «дотепність, жарт» | ? |
| глу́здити «бити» (первісно «відбивати глузд, розум») | ? |
| через «відбивати глузд жартами, глумом» | ? |
| глузд › глуз стало засобом виразнішого розгалуження значень слова глузд «розум» | ? |
| і «глум» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України