ГЛИВКІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
гли́ва «сорт груші, бергамот; гриб на дереві, губка; гриб Agaricus ostreatus Jack. Mak; гриб Polyporus Mich. Mak; Polyporus frondosus Fr. Mak; печериця О»
псл. gliva (вид гриба), субстантивований прикметник (пор. укр. гли́вий) з коренем gli- (‹*glei-), тим самим, що й у псл. glina (укр. гли́на), glistь (укр. глист);
споріднене з лит. glĩvės, gléivės «слиз», gleiveti «покриватися слизом», лтс. glíve «цвітіння води, зелений слиз на воді», glīvêt «покриватися слизом», двн. klīwa, klīа «висівки», гр. γλοιός «клейкий»;
первісне значення «ослизлий, клейкий; кольору слизу»;
р. [гли́ва] «сорт груші, бергамот», п. gliwy «кольору цвілі, бруднокаштановий», ч. hlíva «губка на дереві», слц. hliva, нл. gliwk «тс.», схв. гљȕва «тс.; гриб», слн. glíva «гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гли́вий
«сіро-жовтий, чорно-жовтий»
(про масть)
гливи́ця
«неслія волотиста, Neslia paniculata Desv.»
(волотяна)] (бот.)
гли́вка
«жовто-коричнева мурашка»
гливни́чка
«вид гриба, Тиbercularia»
загли́вистий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
γλοιός «клейкий» | грецька |
klīwa | давньоверхньонімецька |
glíve «цвітіння води, зелений слиз на воді» | латиська |
glĩvės | литовська |
gliwk «тс.» | нижньолужицька |
gliwy «кольору цвілі, бруднокаштановий» | польська |
gliva (вид гриба) | праслов’янська |
glina (укр. гли́на) | праслов’янська |
гли́ва «сорт груші, бергамот» | російська |
гљȕва «тс.; гриб» | сербохорватська |
hliva | словацька |
glíva «гриб» | словенська |
hlíva «губка на дереві» | чеська |
gli- (‹*glei-) | ? |
glistь (укр. глист) | ? |
gléivės «слиз» | ? |
gleiveti «покриватися слизом» | ? |
glīvêt «покриватися слизом» | ? |
klīа «висівки» | ? |
значення «ослизлий, клейкий; кольору слизу» | ? |
гливі́ти «псуватися (про сир)»
похідне утворення від псл. *gliva «вид гриба», субстантивованого прикметника з первісним значенням «слизький, клейкий»;
п. gliwieć, [glewieć] «псуватися» (про сир), ч. (мор.) [hlivěť] «животіти», слц. hlivieť «тс.; гнити; лінуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
глева́вий
глеві́ти
«тс.»
гле́віти
«дубіти»
(про варену картоплю)
глевки́й
глевкува́тий
гле́воть
«глевкий хліб»
глевтю́к
глевтя́к
глевтякува́тий
глевча́к
глевя́к
гливкий
гливтякува́тий
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gliwieć | польська |
*gliva «вид гриба» | праслов’янська |
hlivieť «тс.; гнити; лінуватися» | словацька |
glewieć «псуватися» (про сир) | українська |
hlivěť «животіти» (мор.) | чеська |
значенням «слизький, клейкий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України