ГИЧКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ги́чка «ботвина; [качан кукурудзи]»
псл. (пн.) [gyčь, gyča, gyčelь], повʼязане, з одного боку, з *gukъ, *gučь, укр. [гук] «стрілка цибулі», бр. гук «росток», п. (каш.) [guč (guča)] «шишка, мозоль», схв. гука «наріст на тілі, на дереві», з другого, – з псл. *gyža, *gyželь «стегно, верхня частина ноги» (пор. укр. ги́жки́ «холодець із свинячих ніг»; пор. також укр. [ги́шель] «голінка»);
пояснення п. giczoł як наслідку контамінації п. giźa з piszczel «велика гомілкова кістка» (Otrębski ŻW 276 – 277) непереконливе;
р. [гичь] «огудина; ботвина», бр. [гіча́н] «гичка», п. giczoł «голінка», giczał, giczeł, [gical, gicol] «тс.», [gicz] «стегно, нога», ст. giczelnik «живокіст (лікарська рослина, застосовувана для лікування зламаної кістки ноги)», ч. (мор.) [hycała] «товста кістка», [hyča] «качан капусти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ги́ка
«гичка»
гич
гича́
гича́лля
(зб.)
гича́ль
«стебло, товсте ребро листка, товстий прожилок листка»
гича́н
«тс.»
гичи́на
«одне стебло гичі»
гичня́к
«картоплиння»
ги́ччя
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гук «росток» | білоруська |
гіча́н «гичка» | білоруська |
guč «шишка, мозоль» (каш.)(guča)] | польська |
giczoł | польська |
giźa з piszczel «велика гомілкова кістка» | польська |
giczoł «голінка» | польська |
giczał «голінка» | польська |
giczeł «голінка» | польська |
*gyža | праслов’янська |
гичь «огудина; ботвина» | російська |
гука «наріст на тілі, на дереві» | сербохорватська |
гук «стрілка цибулі» | українська |
gical «тс.» | українська |
gicol «тс.» | українська |
gicz «стегно, нога» | українська |
hyča «качан капусти» | українська |
hycała «товста кістка» (мор.) | чеська |
*gukъ | ? |
*gučь | ? |
*gyželь «стегно, верхня частина ноги» (пор. укр. ги́жки́ «холодець із свинячих ніг»; пор. також укр. [ги́шель] «голінка») | ? |
giczelnik «живокіст (лікарська рослина, застосовувана для лікування зламаної кістки ноги)» | ? |
гита́ль «стебло, товсте ребро листка, товстий прожилок листка»
результат видозміни форми [гича́ль] «тс.», спорідненої з ги́чка, очевидно, через зближення із словом [гити́на (ги́та)] «дошка, що становить ⅛ розпиляного і розколеного стовбура дерева; скіпки, дрань»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
гича́ль «тс.» | ? |
ги́чка | ? |
гити́на «дошка, що становить ⅛ розпиляного і розколеного стовбура дерева; скіпки, дрань» (ги́та)] | ? |
гі́чка «веслова спортивна шлюпка»
запозичення з російської мови;
р. ги́чка утворено від гиг «легкий довгий вузький човен», що походить від нім. Gig «весловий човен капітана» або, як і нім. Gig, безпосередньо від англ. gig «легкий човен», спорідненого з нім. [geigen] «рухатися в різні боки, хитатися»;
припущення про запозичення англійського слова із скандинавських мов (Skeat 212) непереконливе;
бр. гі́чка;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
gig «легкий човен» | англійська |
гі́чка | білоруська |
Gig «весловий човен капітана» | німецька |
Gig | німецька |
geigen «рухатися в різні боки, хитатися» | німецька |
ги́чка «легкий довгий вузький човен» | російська |
гиг «легкий довгий вузький човен» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України