ГИЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

гич (у виразі ні гич «зовсім нічого», і гич не до речі «(і)

запозичення з турецької мови;
тур. hiç (при заперечному дієслові) «ніщо, нічого; ніскільки, зовсім (не); абсолютно», як і полов. hic, крим.-тат. кар. häč «тс.», походить від перс. hiǰ «ніякий, ніщо»;
болг. хич (із запереченням) «зовсім (не)» (хич не зна́я «зовсім не знаю»), м. ич «зовсім, нічого; ніскільки» (ич немам пари «зовсім не маю грошей»);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хич «зовсім (не)»«зовсім не знаю» (із запереченням)(хич не зна́я ) болгарська
häč «тс.» караїмська
häč «тс.» кримсько-татарська
ич «зовсім, нічого; ніскільки»«зовсім не маю грошей» (ич немам пари ) македонська
hiǰ «ніякий, ніщо» перська
hic половецька
hiç «ніщо, нічого; ніскільки, зовсім (не); абсолютно» (при заперечному дієслові) турецька

ги́чка «ботвина; [качан кукурудзи]»

псл. (пн.) [gyčь, gyča, gyčelь], повʼязане, з одного боку, з *gukъ, *gučь, укр. [гук] «стрілка цибулі», бр. гук «росток», п. (каш.) [guč (guča)] «шишка, мозоль», схв. гука «наріст на тілі, на дереві», з другого, – з псл. *gyža, *gyželь «стегно, верхня частина ноги» (пор. укр. ги́жки́ «холодець із свинячих ніг»; пор. також укр. [ги́шель] «голінка»);
пояснення п. giczoł як наслідку контамінації п. giźa з piszczel «велика гомілкова кістка» (Otrębski ŻW 276 – 277) непереконливе;
р. [гичь] «огудина; ботвина», бр. [гіча́н] «гичка», п. giczoł «голінка», giczał, giczeł, [gical, gicol] «тс.», [gicz] «стегно, нога», ст. giczelnik «живокіст (лікарська рослина, застосовувана для лікування зламаної кістки ноги)», ч. (мор.) [hycała] «товста кістка», [hyča] «качан капусти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ги́ка «гичка»
гич
гича́
гича́лля (зб.)
гича́ль «стебло, товсте ребро листка, товстий прожилок листка»
гича́н «тс.»
гичи́на «одне стебло гичі»
гичня́к «картоплиння»
ги́ччя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гук «росток» білоруська
гіча́н «гичка» білоруська
guč «шишка, мозоль» (каш.)(guča)] польська
giczoł польська
giźa з piszczel «велика гомілкова кістка» польська
giczoł «голінка» польська
giczał «голінка» польська
giczeł «голінка» польська
*gyža праслов’янська
гичь «огудина; ботвина» російська
гука «наріст на тілі, на дереві» сербохорватська
гук «стрілка цибулі» українська
gical «тс.» українська
gicol «тс.» українська
gicz «стегно, нога» українська
hyča «качан капусти» українська
hycała «товста кістка» (мор.) чеська
*gukъ ?
*gučь ?
*gyželь «стегно, верхня частина ноги» (пор. укр. ги́жки́ «холодець із свинячих ніг»; пор. також укр. [ги́шель] «голінка») ?
giczelnik «живокіст (лікарська рослина, застосовувана для лікування зламаної кістки ноги)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.