ГИНКА — ЕТИМОЛОГІЯ

гну́ти

псл. gъnǫti ‹ *gъbnǫti;
споріднене напевне лише з лтс. gubt (gubstu, gubu) «схилятися», лит. dvìgubas «подвійний», [gubúotis] «згортатися, звиватися в клубок»;
можливо, виникло шляхом метатези з іє. *bhug «згинати» : двн. biogan «гнути», нім. biegen, дісл. bjiga «тс.», дінд. bhujáti «згинати», гр. πτύσσω «згортаю» (Pedersen MPKJ І 170 – 171; Meillet LF 5, 333);
менш переконливе зіставлення (Bern. І 366; Фасмер І 422 – 423; Skok І 576 – 577; Pokorny 450) з дангл. géap «кривий», двн. goufana «пригорща, жменя»;
р. гнуть, бр. гнуць, др. гънути, п. giąć, [gnąć], ч. hnouti «рухнути, поворушити», слц. hnúť «тс.», вл. hnuć «рухати», нл. gnuś «рухати; гнути; доторкатися», болг. гъ́на «гну», схв. гàнути «зрушити», слн. gániti «рухати», стсл, СЪГЪNѪТИ «зігнути»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́гин
виги́нистий
гинки́й
ги́нци «зігнувшись»
гне́ний «гнутий; негодящий»
гну́тий
гнуткий «гнучкий»
гну́чий «тс.»
гнучки́й
заги́н
загина́йко «той, що любить лихословити»
загина́льний
загина́ти «лихословити»
за́гинка «складка, вигин»
заги́нчастий «зігнутий»
за́гнітко «зігнутий»
загно́ «той, що добре загинає (лихословить)»
згин
згина́ч
зги́нці «зігнувшись»
навпри́гінці «тс.»
наги́нки «зігнувшись»
незги́нний
обгина́лки «боки плоскодонного човна»
переги́н
переги́нщик
при́гинцем «пригнувшись»
при́гинці «тс.»
проги́н
прогина́ння
прогнуття́
розги́н
розгина́льний
розгина́ч
уги́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гнуць білоруська
гъ́на «гну» болгарська
hnuć «рухати» верхньолужицька
πτύσσω «згортаю» грецька
géap «кривий» давньоанглійська
biogan «гнути» давньоверхньонімецька
goufana «пригорща, жменя» давньоверхньонімецька
bhujáti «згинати» давньоіндійська
bjiga «тс.» давньоісландська
гънути давньоруська
*bhug «згинати» індоєвропейська
gubt «схилятися» (gubstu, gubu) латиська
dvìgubas «подвійний» литовська
gnuś «рухати; гнути; доторкатися» нижньолужицька
biegen німецька
giąć польська
gъnǫti праслов’янська
гнуть російська
гàнути «зрушити» сербохорватська
hnúť «тс.» словацька
gániti «рухати» словенська
gnąć українська
стсл «зігнути» українська
hnouti «рухнути, поворушити» чеська
gubúotis «згортатися, звиватися в клубок» ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.