ГЕП — ЕТИМОЛОГІЯ

геп (вигук на позначення падіння, удару)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до гоп;
брак у більшості слов’янських мов і діалектів схиляє до думки про його порівняно пізнє виникнення;
р. [геп] (виг.), [ге́пать, ге́пнуть] «бити, вдарити», п. [hép] (виг.), hepać «падати; гикати», ч. hep (виг. про стрибок), слц. [hepelať] «тупати», вл. hepać «стрибати» (про зайця);
Фонетичні та словотвірні варіанти

геге́п «тс.»
геге́пнути
гепа «зад»
гепа́к «стусан»
гепа́ка «тс.»
ге́пати «бити»
ге́патися «падати»
ге́пнути «ударити»
ге́пнутися «упасти; ударитися»
гепону́ти
ге́пси «побої» (у виразі дати гепсів)
герге́пнути
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hepać «стрибати» (про зайця) верхньолужицька
hép «падати; гикати» (виг.), hepać польська
геп (виг.) російська
hepelať «тупати» словацька
ге́пать українська
ге́пнуть «бити, вдарити» українська
hep (виг. про стрибок) чеська
гоп ?

геп «сильний, але незграбний чоловік Я; вайло, бамбула Ме»

похідне утворення від вигуку геп (дієслів ге́пнути, герге́пнути) на позначення падіння, удару чогось важкого, звідси згодом і людини з важкими, незграбними рухами, ходою;
у формі жін. p. можливий також зв’язок із словом ге́па «зад», теж похідного від вигуку геп, звідси й лайливий відтінок;
виводиться також (Machek ESJČ 165) від нвн. [häppe] (heppe) «коза»;
ч. [hepa] (жарт.) «висока дівчина», слц. hepa (знев.) «дівка», [hepisko] «дівчисько», [hepiščo] «тс.», вл. hepa «коза; придуркувата жінка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ге́па «велика, але незграбна жінка» (лайл.)
герге́па «велика незграбна людина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hepa «коза; придуркувата жінка» верхньолужицька
häppe «коза» (heppe) нововерхньонімецька
hepa «дівка» (знев.) словацька
hepisko «дівчисько» українська
hepiščo «тс.» українська
hepa «висока дівчина» (жарт.) чеська
геп (дієслів ге́пнути, герге́пнути) ?
ге́па «зад» ?
ге́па «зад» ?
геп ?

ге́птатися «лаятися»

неясне;
можливо, пов’язане з [геп] «вайло», [ге́па] «незграбна жінка» і первісне означало «обзивати гепом, гепою»;
п. [hepać] «лаяти»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hepać «лаяти» польська
геп «вайло» ?
ге́па «незграбна жінка» ?
означало «обзивати гепом, гепою» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.