ГЕЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

гей (вигук при звертанні; вигук, яким підганяють худобу; пісенний вигук)

[ге ж, гай, гий] «тс.», ге́йку «вигук при звертанні», ге́йкати «кричати гей, поганяти худобу;
співати пісню з вигуком гей», [ге́йкатися] «багато возитися, клопотатися при перевезенні важких речей», [ге́йки] «їхати вперед» (у виразі ні стейки, ні гейки), [гейко́] «той, хто кричить гей» Я, [ге́йккало] «тс.»;
р. гей, бр. гэй, п. ч. слц. вл. нл. hej, болг. хей, м. xej, схв. хȇj, слн. héj, hèj;
первісний вигук, що зустрічається також в інших індоєвропейських мовах;
пор. лат. hei (вигук, що виражає почуття, емоції), нім. hei (вигук радості, здивування, гніву), рум. hei (вигук при заклику, здивуванні);
пояснюється як варіант вигуку ей з протетичним придихом;
думка про запозичення з німецької мови (Шанский ЭСРЯ І 4, 45; Маchek ESJ Č 164) здається сумнівною;

гей «ніби, мов, як»

форми ги, гі є, очевидно, результатами стягнення форми гей (ге і): збереженню цих західноукраїнських форм сполучника міг сприяти вплив з боку п. [kej] «ніби, як», [ke, ki] «тс.», утвореного від займенникового кореня k- з неозначено-вказівним і питальним значенням;
форма гей могла утворитися в результаті злиття часток ге та і (початкове значення «так і»);
пор. також jako «як» з первісного «так»;
форма ге, очевидно, тотожна егимологічно з вказівною часткою [ге];
розвиток значення сполучника «як, ніби» міг початися від значення «так» (пор. слц. hej «так» (ствердна частка), укр. еге́, [гей] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ге
ги
гі «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
kej «ніби, як» польська
еге́ українська
ги ?
гі ?
гей (ге і): збереженню цих західноукраїнських форм сполучника міг сприяти вплив з боку ?
ke «тс.» ?
ki «тс.» ?
k- ?
гей (початкове значення «так і») ?
ге (початкове значення «так і») ?
і (початкове значення «так і») ?
jako «як» ?
ге ?
ге ?
сполучника «як, ніби» ?
значення «так» (пор. слц. hej «так» (ствердна частка) ?
гей «тс.» ?

гей-ле́ю «на жаль, ой леле»

складений вигук, що виник на базі сполучення вигуку гей і видозміни кличної форми іменника [ле́льо] (ле́лю) «батенько, тато»;
сумнівне пов’язання (Бі 207) з Лель, ім’ям бога кохання в давніх слов’ян;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гей ?
ле́льо «батенько, тато» (ле́лю) ?
Лель ?

ген «он там (далеко)»

псл. һеnъ, heno;
менш імовірна реконструкція праслов’янської форми як *еnо (Slawski І 414–415);
складне утворення з вказівної частки he займенникового походження, яка зберігається також у словах [гев] «тут,сюди», [геде́] «осьде», [гей] -«ніби», і займенникової основи n-, яка зберігається також у словах він, он, іно́;
бр. гэ́на «он», п. hen «там, далеко», ч. [hen] «он там», слц. hen, heno «тс.», можливо, також р. [энчо] «он там», схв. ȅно «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гэ́на «он» білоруська
hen «там, далеко» польська
һеnъ праслов’янська
ȅно «тс.» сербохорватська
hen «тс.» словацька
heno «тс.» словацька
можливо українська
энчо «он там» українська
hen «он там» чеська
heno ?
*еnо ?
гев «тут,сюди» ?
геде́ «осьде» ?
гей «ніби» ?
n- ?
він ?
он ?
іно́ ?

де́йко «ану, давай, нумо» (спонукальний вигук)

очевидно, результат видозміни незафіксованого *дай-ко, можливо, уподібненого до вигуку гей (пор. також да́лі і [де́лі], да́лебі і [де́лебі]);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дай-ко ?
гей (пор. також да́лі і [де́лі], да́лебі і [де́лебі]) ?

сте́йка «не стоїть і не йде» (у виразі ні сте́йки ні ге́йки)

пов’язане зі стоя́ти;
заміна кореневого о на е могла бути зумовлена впливом слова [ге́йки] «їхати вперед», похідного від гей (виг.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

сте́йки «стоячи» (присл.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
стоя́ти українська
ге́йки «їхати вперед» українська
гей (виг.) українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України