ГАСЛО — ЕТИМОЛОГІЯ

га́сло

в усіх слов’янських мовах запозичення з польської;
n. hasło «умовне слово, пароль, девіз; засада; реєстрове слово в словнику» походить від псл. *gad-slo чи *gad-tlo, пов’язаного з gadati «гадати»;
початкове g- змінилось у h-, очевидно, під чеським впливом (пор. слц. ex. vygazlovac як можливе відбиття старої польської форми; пор. також споріднене п. godło «умовний розпізнавальний знак» з іншим ступенем вокалізму);
не пов’язані з hasło форми, що походять від псл. *gъs-slo,– ч.heslo «гасло; (мор.) [крик]», ст. hesnouti «буркнути, промовити», слц. heslo «гасло», ст. hoslo, вл. hesło, hesć «буркнути», hesnyć «тс.», схв. гèсло, слн. gêslo;
неприйнятні виведення haslo від *gъd-slo (Kořínek LF 58, 149–150; ZfSlPh 15, 417), пояснення п. hasło як запозичення з чеської мови – від ч. haslo (Machek ESJČ 166) або пов’язання його з gasiti (Karłowicz SWO 207) чи з вигуком hasa (там же; Bern. I 378);
р. ст. га́сло «пароль», ч. заст. рідк. haslo, слц. cx. [vygazlovac] «висловити, вимовити» (?), вл. hasło;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гасло (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hesło верхньолужицька
hasło верхньолужицька
hasło польська
*gad-slo праслов’янська
*gъs-slo праслов’янська
га́сло «пароль» російська
гèсло сербохорватська
heslo «гасло» словацька
vygazlovac «висловити, вимовити» (?) словацька
gêslo словенська
haslo чеська
haslo чеська
hasło «умовне слово, пароль, девіз; засада; реєстрове слово в словнику» ?
gadati «гадати» ?
g- ?
ч.heslo «гасло; (мор.) [крик]» ?
hesnouti «буркнути, промовити» ?
hoslo ?
hesć «буркнути» ?
hesnyć «тс.» ?
*gъd-slo ?
га́сло «пароль» ?
haslo ?
haslo ?
vygazlovac «висловити, вимовити» (?) ?

гас «горюча рідина»

результат скорочення англ. gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта»), утвореного з gas «гас, світильний газ» і oil «олія; нафта», яке має те саме походження, що й укр. олі́я;
бр. га́за «гас», п. [gaz] «нафта», [gas, gaza] «тс.», болг. газ «гас», м. гас, схв. [гȃс] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

газ
газ «гасова лампа»
ґаз
га́за
ґа́за «тс.»
газни́ця «гасова лампа»
га́сівка «тс.; гасова плита, гасова пічка»
га́сни́к «гасова лампа; [каганець Mo; банка на гас]»
га́сни́ця «тс.; банка на гас»
гасо́к «каганець»
гасу́ля «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
gas-oil «гас» (букв, «світильногазова нафта») англійська
га́за «гас» білоруська
газ «гас» болгарська
гас македонська
gaz «нафта» польська
гȃс «тс.» сербохорватська
олі́я українська
gas «тс.» українська
gaza «тс.» українська
gas «гас, світильний газ» ?
oil «олія; нафта» ?

гас «постріл»

очевидно, пов’язане з р. [гас] «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка», [гаси́ла] «тс.», [га́сия] «тік», бр. [гас] «страх», п. ст. gas «удар; страх, тривога» і далі, можливо, з жах, р. у́жас;
російські і польський відповідники зіставлялись також з дінд. ghásati «пожирає» (Ильинский ИОРЯС 23/2, 235) і, менш переконливо, як запозичення, з уг. gaz «підлий, негідник» (Фасмер І 396; Brückner 136);
Фонетичні та словотвірні варіанти

га́ска «молоток для розбивання вивареної солі»
гасну́ти «запалитися, спалахнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гас «страх» білоруська
ghásati «пожирає» давньоіндійська
gas «удар; страх, тривога» польська
гас «борець, відважний буян, боєць, силач, гуляка» російська
у́жас російська
gaz «підлий, негідник» угорська
гаси́ла «тс.» ?
га́сия «тік» ?
gas «удар; страх, тривога» ?
жах ?

гаса́ти «бігати, стрибати, метатися, завзято танцювати»

вважається запозиченням з польської мови, в якій виводиться від вигуку [hasa], утвореного з вигуків ha і sa (Фасмер І 396; Sławski І 409–410; Brückner 169);
виводиться також від вигуку hop (з давнім випадінням p перед s) або зіставляється з вед. hāsatē «біжить наввипередки» (Machek ESJČ 162, 176);
зіставляється ще з нім. hasieren, яке зводиться до романського джерела, пов’язаного з фр. harceler «мучити, дражнити, турбувати» (Holub–Kop. 120);
невірогідне пов’язання з псл. *gъnati, укр. гна́ти (Joki AfSlPh 28, 3);
не виключена можливість зв’язку з [гас] «постріл», [гасну́ти] «запалитися» і, далі, з жах;
остаточно не з’ясоване;
р. [гаса́ть] «скакати, гарцювати», п. hasać «скакати, бігати, гарцювати», ч. hasot «галасливий танець», ст. basati «гратися, пустувати», [rozhajsať (hospodu)] «розхитати танцями (хату)», [hosatі] «бігти навскач», слц. hasať «танцювати, підстрибувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гайса́ти «тс.»
гасае «в гречку скаче» (XVIII ст.)
гасуха «непосидюща жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
hasieren німецька
hasać «скакати, бігати, гарцювати» польська
*gъnati праслов’янська
гаса́ть «скакати, гарцювати» російська
hasať «танцювати, підстрибувати» словацька
гна́ти українська
rozhajsať «розхитати танцями (хату)» (hospodu)] українська
hosatі «бігти навскач» українська
harceler «мучити, дражнити, турбувати» французька
hasot «галасливий танець» чеська
hasa ?
hāsatē «біжить наввипередки» ?
гас «постріл» ?
гасну́ти «запалитися» ?
жах ?
basati «гратися, пустувати» ?

гаси́ти

псл. gasiti, *gaŠǫ‹*gasjǫ, первісний каузатив з вокалізмом ō (›a) до іє. *(s)gues- «гаснути»;
споріднене з лит. gesýti, gesìnti «гасити», лтс. dzēst «тс.», гр. атт. σβέννῡμι, гр. гом. σβέσ-σαι «тс.», ἄ-σβεστος «непогасний», гр. іон. σβѽσαι «гасити», тох. käs- «гаснути», можливо, також дінд. jásate, jásyati «є вичерпаний» і хет. kišt- «гаснути»;
р. гаси́ть, бр. гасі́ць, др. угасити, п. gasić, ч. hasiti, слц. hasiť, вл. hasyć, нл. gasyś, болг. гася́, м. гаси, схв. га́сити, слн. gasíti, стcл. гасити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

гаси́
гаси́ло «щипці для гасіння церковних свічок» (заст.)
гаси́льний
гаси́льник «пристосування для гасіння вогню; і пожежний гак ж]» (заст.)
га́снути
зга́слий
негаси́мий
нега́снучий
незага́сний
уга́слий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
σβέννῡμι аттічний
гасі́ць білоруська
гася́ болгарська
hasyć верхньолужицька
σβέννῡμι грецька
σβέσ-σαι «тс.» грецька
σβѽσαι «гасити» грецька
jásate давньоіндійська
угасити давньоруська
*(s)g «гаснути» індоєвропейська
σβѽσαι «гасити» іонійський
dzēst «тс.» латиська
gesýti литовська
гаси македонська
gasyś нижньолужицька
gasić польська
gasiti праслов’янська
гаси́ть російська
га́сити сербохорватська
hasiť словацька
gasíti словенська
kišt- «гаснути» хетська
hasiti чеська
*gaŠǫ‹*gasjǫ ?
gesìnti «гасити» ?
σβέσ-σαι «тс.» ?
ἄ-σβεστος «непогасний» ?
käs- «гаснути» ?
jásyati «є вичерпаний» ?
гасити ?

харха́снути «погаснути» (з арго жебраків)

результат контамінації слів [харха́рити] «горіти, світити» і га́снути;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
харха́рити «горіти, світити» ?
га́снути ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.