ГАРЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
гарюва́ти «пустувати»
псл. *gar- «біганина; галас»;
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. garuoti «швидко бігти; випаровуватись» і, в такому разі, з горі́ти;
ч. hárati «бігати, гасати», hárati se «бути в періоді злучки, бігати» (про корів), слц. harovať «розважатися, весело пригощатися», haruch «галас, грюкіт», вл. harować «галасувати, пустувати», hara «галас», нл. garowaś «шуміти, бушувати; пустошити», gara «сварка, галас», болг. [гара́кам] «пустую, галасую»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарува́ти
«гайнувати, тратити»
гару́н
«пустун»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гара́кам «пустую, галасую» | болгарська |
| harować «галасувати, пустувати»«галас» | верхньолужицька |
| hara «галасувати, пустувати»«галас» | верхньолужицька |
| garuoti «швидко бігти; випаровуватись» | литовська |
| garowaś «шуміти, бушувати; пустошити»«сварка, галас» | нижньолужицька |
| gara «шуміти, бушувати; пустошити»«сварка, галас» | нижньолужицька |
| *gar- «біганина; галас» | праслов’янська |
| harovať «розважатися, весело пригощатися»«галас, грюкіт» | словацька |
| haruch «розважатися, весело пригощатися»«галас, грюкіт» | словацька |
| hárati «бігати, гасати»«бути в періоді злучки, бігати» (про корів) | чеська |
| hárati se «бігати, гасати»«бути в періоді злучки, бігати» (про корів) | чеська |
| горі́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України