ВІРЬОВКА — ЕТИМОЛОГІЯ
вірьо́вка
очевидно, запозичення з російської мови;
р. верёвка є прямим відповідником укр. [вере́вка], верве́чка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
воровчи́на
«налигач»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
верёвка | російська |
вере́вка | українська |
верве́чка | ? |
ао́рта
запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до гр. ἀορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова ἀείρω «прив’язую», можливо, спорідненого з лтс. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка;
р. бр. болг. м. ао́рта, п. ч. слц. вл. aorta, схв. áōрта, слн. aórta;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ао́рта | білоруська |
ао́рта | болгарська |
aorta | верхньолужицька |
ἀορτή «бронхи, аорта» | грецька |
aorta | латинська |
vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)» | латиська |
virvė «мотузка» | литовська |
ао́рта | македонська |
aorta | польська |
ао́рта | російська |
áōрта | сербохорватська |
aorta | словацька |
aórta | словенська |
вірьовка | українська |
aorte | французька |
aorta | чеська |
ἀείρω «прив’язую» | ? |
вірва́нт «залізна кільцева скоба, що обтискує скріплювані частини»
очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;
н. Verbánd «пов’язка; скріплення» є похідним від дієслова verbínden, утвореного з префікса ver-, спорідненого з псл. *реr-, укр. пере-, і дієслова binden «в’язати»;
звучання вірва́нт могло виникнути внаслідок семантичних асоціацій із словами вірве́чка, вірьо́вка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
урва́нт
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Verbánd «пов’язка; скріплення» | німецька |
*реr- | праслов’янська |
пере- | українська |
verbínden утвореного з префікса ver- | ? |
binden «в’язати» | ? |
вірва́нт | ? |
вірве́чка | ? |
вірьо́вка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України