ВІРЬОВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

вірьо́вка

очевидно, запозичення з російської мови;
р. верёвка є прямим відповідником укр. [вере́вка], верве́чка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

воровчи́на «налигач»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верёвка російська
вере́вка українська
верве́чка ?

ао́рта

запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до гр. ἀορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова ἀείρω «прив’язую», можливо, спорідненого з лтс. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка;
р. бр. болг. м. ао́рта, п. ч. слц. вл. aorta, схв. áōрта, слн. aórta;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ао́рта білоруська
ао́рта болгарська
aorta верхньолужицька
ἀορτή «бронхи, аорта» грецька
aorta латинська
vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)» латиська
virvė «мотузка» литовська
ао́рта македонська
aorta польська
ао́рта російська
áōрта сербохорватська
aorta словацька
aórta словенська
вірьовка українська
aorte французька
aorta чеська
ἀείρω «прив’язую» ?

вірва́нт «залізна кільцева скоба, що обтискує скріплювані частини»

очевидно, видозмінене запозичення з німецької мови;
н. Verbánd «пов’язка; скріплення» є похідним від дієслова verbínden, утвореного з префікса ver-, спорідненого з псл. *реr-, укр. пере-, і дієслова binden «в’язати»;
звучання вірва́нт могло виникнути внаслідок семантичних асоціацій із словами вірве́чка, вірьо́вка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

урва́нт «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Verbánd «пов’язка; скріплення» німецька
*реr- праслов’янська
пере- українська
verbínden утвореного з префікса ver- ?
binden «в’язати» ?
вірва́нт ?
вірве́чка ?
вірьо́вка ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.