ВУЗЛОВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ву́го́л «ріг, кут»
псл. *ǫgъlъ, – споріднене з лат. angulus «кут», вірм. angiun «тс.», ав. angušta- «палець», дінд. áṅgam «кінцівка, частина тіла», aṅgúliḥ «палець», aṅgúriḥ «тс.»;
іє. *ang- «гнути»;
інший варіант основи – іє. *onk- «гнути, зігнутий», від якого походить дінд. ánčati «згинає», aṅkáḥ «вигин, закрут», ав. axnah «повід, уздечка», гр. ἀγκών «згин, суглоб, лікоть», ἀγκύλος «кривий», дангл. anga «гак для риби, колючка», двн. ango-, angul- «гачок», лат. ancus, uncus «викривлений», с. -цел. ѫкотъ «гак»;
р. у́гол, бр. ву́гал, др. угълъ, уголъ, п. węgieł, ч. úhel, слц. uhol, вл. nuhel, нл. [wugel], hugel, болг. ъ́гъл, схв. угао, слн. vógel, стсл. ѫгъль;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вугла́стий
вугли́
«вид візерунка на великодніх крашанках»
вугло́
«кутовий зв’язок дерева в будівлі»
вуго́лля
«роги (вулиць)»
вузлови́й
приу́гловатий
угла́стий
угли́на
«кут»
у́гло
«тс.»
углове́ць
(тех.)
уго́л
(заст.)
уго́льний
уго́льник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
angušta- «палець» | авестійська |
axnah «повід, уздечка» | авестійська |
ву́гал | білоруська |
ъ́гъл | болгарська |
nuhel | верхньолужицька |
angiun «тс.» | вірменська |
ἀγκών «згин, суглоб, лікоть» | грецька |
anga «гак для риби, колючка» | давньоанглійська |
ango- | давньоверхньонімецька |
áṅgam «кінцівка, частина тіла» | давньоіндійська |
ánčati «згинає» | давньоіндійська |
угълъ | давньоруська |
*onk- «гнути, зігнутий» | індоєвропейська |
angulus «кут» | латинська |
ancus | латинська |
wugel | нижньолужицька |
hugel | нижньолужицька |
węgieł | польська |
*ǫgъlъ | праслов’янська |
у́гол | російська |
угао | сербохорватська |
uhol | словацька |
vógel | словенська |
ѫгъль | старослов’янська |
уголъ | українська |
úhel | чеська |
aṅgúliḥ «палець» | ? |
aṅgúriḥ «тс.» | ? |
*ang- «гнути» | ? |
aṅkáḥ «вигин, закрут» | ? |
ἀγκύλος «кривий» | ? |
angul- «гачок» | ? |
uncus «викривлений» | ? |
ѫкотъ «гак» | ? |
ѫкотъ «гак» | ? |
ву́зол
псл. *(v)ǫzьlъ, споріднене з vęzati «в’язати», з іншим вокалізмом кореня;
р. у́зел, [у́зол], бр. ву́зел, др. узълъ, узолъ, п. węzeł, ч. uzel, слц. uzol, полаб. vǫzål, вл. wuzoł, болг. въ́зел, [въ́нзел], м. возел, схв. узао, слн. vôzel;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вузла́стий
вузла́тий
ву́злик
вузликува́тий
вузли́стий
вузлови́й
вузлува́тий
заву́злити
«зав’язати вузлом»
у́зол
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ву́зел | білоруська |
въ́зел | болгарська |
wuzoł | верхньолужицька |
узълъ | давньоруська |
возел | македонська |
vǫzål | полабська |
węzeł | польська |
*(v)ǫzьlъ | праслов’янська |
у́зел | російська |
узао | сербохорватська |
uzol | словацька |
vôzel | словенська |
у́зол | українська |
узолъ | українська |
въ́нзел | українська |
uzel | чеська |
vęzati «в’язати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України