ВУДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ву́ди́ти «коптити, закопчувати (м’ясо та ін.)»

псл. *vǫditi «обкурювати, консервувати димом м’ясо, рибу, сир»;
споріднене з *vędnǫti «в’янути»;
іє. *uondh-/uendh«в’янути, сохнути, зникати»;
зіставляється ще (Machek ESJČ 666) з ведро «сонячно», двн. swedan «палити помалу з великим димом»;
бр. вэ́ндзіць (з п.), п. wędzić, ч. uditi, uzenina, слц. údiť, слн. vodíti;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вуджа́рня
вуджени́на
вужени́на
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вэ́ндзіць (з п.) білоруська
swedan «палити помалу з великим димом» давньоверхньонімецька
*uondh-/uendh «в’янути, сохнути, зникати» індоєвропейська
wędzić польська
*vǫditi «обкурювати, консервувати димом м’ясо, рибу, сир» праслов’янська
údiť словацька
vodíti словенська
uditi чеська
uzenina чеська
*vędnǫti «в’янути» ?
ведро «сонячно» ?

водову́д «рибалка, Sterna L.» (орн.)

складне слово, утворене, очевидно, з основ іменника вода́ і дієслова ву́дити;
отже, означає «водяний птах, що вудить (рибу)»;
пор. іншу назву цього птаха риба́лка, а також р. рыболо́в, п. rybitw(a), rybołówka, [rybołówek, rybak] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rybitw(a) польська
рыболо́в російська
вода́ ?
ву́дити ?
означає «водяний птах, що вудить (рибу)» ?
іншу ?
rybołówka ?
rybołówek «тс.» ?
rybak «тс.» ?

ву́дка

псл. *ǫda;
первісно означало, мабуть, особливий спис із зазубреним вістрям для биття риби, потім цю назву перенесли і на рибальський гачок;
виводиться від давнішого *ǫkda‹*onk-da, спорідненого з дінд. aṅkáḥ «гачок», лат. uncus «зігнутий, гачкуватий», двн. angul (нвн. Angel) «вудка», с.-цсл. ѫкотъ «гак»;
частина дослідників (Machek ESJČ 666; БЕР І 202) розчленовує на префікс *аn-, *оn- і корінь *dhē- «ставити, класти», в розумінні «гачок, на який насаджено якусь принаду»;
зводиться також до іє. *uendh-/uondh«вити, гнути» (Skok III 535) або до іє. *ang-/ank- «гнути, гак» із заміною *ang- на *and- (›*ond-) (Мартынов Сл. и ие. аккомод. 68–69);
р. у́дочка, ст. уда́, бр. ву́да, др. уда, п. węda, ч. udice, слц. udica, вл. wuda, нл. huda, [wuda], болг. въ́дица, схв. удица, слн. ódica, стсл. ѫда;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вуди́лище
вуди́ло
ву́дильна
вуди́льник
ву́дити
ву́длиско
ву́длище
ву́дочник
ву́дялник
уда́
у́дално
у́дити
у́диця
у́дка
у́длище
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ву́да білоруська
въ́дица болгарська
wuda верхньолужицька
angul «вудка» (нвн. Angel) давньоверхньонімецька
aṅkáḥ «гачок» давньоіндійська
уда давньоруська
*uendh-/uondh «вити, гнути» індоєвропейська
*ang-/ank- «гнути, гак» індоєвропейська
uncus «зігнутий, гачкуватий» латинська
huda нижньолужицька
węda польська
*ǫda праслов’янська
у́дочка російська
удица сербохорватська
ѫкотъ «гак» сербо-церковнослов’янська
udica словацька
ódica словенська
ѫда старослов’янська
wuda українська
udice чеська
*ǫkda‹*onk-da ?
*аn- ?
*dhē- «ставити, класти» ?
розумінні «гачок, на який насаджено якусь принаду» ?
*ang- (›*ond-)(Мартынов Сл. и ие. аккомод. 68--69) ?
уда́ ?

в'ядчина́ «шинка»

похідне утворення від основи дієслова vędnǫti «в’янути», споріднене з ву́ди́ти «коптити, в’ялити», псл. *vǫditi;
зближення р. ветчина́ з ве́тхий «старий» на підставі паралельного вживання в давніших пам’ятках форм ветчины (ветшины] і свѣжины (Фасмер І 307) залишається непереконливим;
р. ветчина́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*vǫditi праслов’янська
ветчина́ «старий» російська
ве́тхий «старий» російська
ветчина́ російська
vędnǫti «в’янути» ?
ву́ди́ти «коптити, в’ялити» ?
ветчины (ветшины] і свѣжины (Фасмер І 307) ?

свягну́ти «висихати, засихати»

результат видозміни деетимологізованої форми *свяднути, пов’язаної як запозичення чи як успадкована з праслов’янського періоду паралель з п. swędzić «виділяти кіптяву, чадити», спорідненим зі стсл. присвѧнѫти «присмалити», присмѫдити «висушити, пров’ялити», схв. заст. свуд «чад», сму́дити «обпалювати», ч. smoud «чад, кіптява», двн. swēdan «палити», а також з п. więdnąć «в’янути», wędzić «коптити» (м’ясо), укр. в’я́нути, ву́ди́ти «коптити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
swēdan «палити» давньоверхньонімецька
swędzić «виділяти кіптяву, чадити» польська
więdnąć «в’янути» польська
в'я́нути польська
свуд «чад» сербохорватська
сму́дити «обпалювати» сербохорватська
присвѧнѫти «присмалити» старослов’янська
присмѫдити «висушити, пров’ялити» старослов’янська
*свяднути українська
ву́ди́ти «коптити» українська
smoud «чад, кіптява» чеська
wędzić «коптити» (м’ясо) ?

вуди́ла

псл. *ǫdidlo «вудила»;
очевидно, пов’язане з *ǫda «вудка, всякий гачок», але конкретний характер семантичного зв’язку остаточно не визначений;
за основу приймається значення «гак» (Brückner 608) або значення «вставляти, вкладати» в дієслові ѵъ-děti, з яким пов’язуються і *ǫ-da i *ǫ-didlo з приіменною звуковою формою префікса ǫ-, що закономірно відповідає дієслівному префіксу ѵъ- (Machek ESJČ 666);
р. удила́, п. wędzidło, ч. слц. udidlo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

уди́ла
уди́льний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wędzidło польська
*ǫdidlo «вудила» праслов’янська
удила́ російська
udidlo словацька
udidlo чеська
*ǫda «вудка, всякий гачок» ?
значення «гак» ?
значення «вставляти, вкладати» ?
*ǫ-da ?
ѵъ- ?

води́льця «вудила»

результат видозміни слова вуди́ла (зменш. вуди́льця), зближеного з основою дієслова води́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вуди́ла (зменш. вуди́льця) ?
води́ти ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.