ВКОЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
навко́ло «круом»
результат злиття псл. na okolo «на околицю», яке спочатку повинно було вживатися лише для позначення мети чи напряму руху і тільки згодом стало означати також місце розташування;
вважається також результатом контамінації ст. вколо і наоколо (ІУМ Морфологія 403);
бр. наво́кал «навколо», слц. navôkol, naokolo, болг. нао́коло, м. наоколу, схв. нȁоколо, слн. naokóli «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
навкі́л
навко́лишній
наокі́л
наоко́ло
наоко́льний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
наво́кал «навколо» | білоруська |
нао́коло | болгарська |
наоколу | македонська |
na okolo «на околицю» | праслов’янська |
нȁоколо | сербохорватська |
navôkol | словацька |
naokolo | словацька |
naokóli «тс.» | словенська |
вколо | українська |
наоколо | українська |
ко́ло «поблизу, біля; навколо, близько (про приблизну кількість, неточний час)»
псл. kolo «біля, поруч, близько», прийменник, утворений на основі форми зн. в. одн. іменника kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло»);
пізніше на українському ґрунті з цим прийменником злився прислівник-прийменник ст. око́ло «навколо, біля», в якому зазнало редукції початкове о (результатом його неповної редукції є ў, в, що зберігається в формах [вко́ло] «навколо», довко́ла, навко́ло>. – Мельничук CM III 140, 146–147; ІУМ Морфологія 437– 438; Фасмер III 129; Sławski II 369; Machek ESJČS 215; ESSJ Sl. gr. 88– 91. – Див. ще ко́ло1, о́ко́ло;
р. [ко́ло́] «коло, поблизу, біля, навколо, близько (про кількість, час)», бр. [кала́] «коло, біля, поруч, при», [ко́ло] «тс.», п. koło «тс.; навкруги, навколо; близько (про кількість, час)», [kole] «коло, біля», ч. сx.-мор. [kol’е] «біля; поруч; близько», слц. поет. kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги», болг. заст. [кол] «біля, поруч», схв. рідк. kolo «біля, навколо»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вко́ло
«навколо»
довкі́л
«тс.; кругом»
(рідк.)
довко́ла
«тс.»
довко́лишній
до́кола
навдо́кола
навдо́коло
навкі́л
«кругом, навкруги»
навко́лишній
навко́ло
«тс.»
надоко́ла
надуко́ла
уко́ло
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
кала́ «коло, біля, поруч, при» | білоруська |
кол «біля, поруч» | болгарська |
koło «тс.; навкруги, навколо; близько (про кількість, час)» | польська |
kolo «біля, поруч, близько» | праслов’янська |
ко́ло́ «коло, поблизу, біля, навколо, близько (про кількість, час)» | російська |
kolo «біля, навколо» | сербохорватська |
kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги» | словацька |
ко́ло «тс.» | українська |
kole «коло, біля» | українська |
kol'е «біля; поруч; близько» | чеська |
kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») | ? |
kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») | ? |
kolo «коло» (пор. лат. circum «навколо» і зн. в. одн. від circus «коло») | ? |
око́ло «навколо, біля» | ? |
kol'е «біля; поруч; близько» | ? |
kolo «біля, навколо, довкола; кругом, навкруги» | ? |
кол «біля, поруч» | ? |
kolo «біля, навколо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України