ВИТІВКА — ЕТИМОЛОГІЯ

витіва́ти

псл. *tě-, що, можливо, має зв’язок з ав. *tāy-a «таємно» (Mikl. EW 356; Преобр. І 243) і псл. tajǫ, taiti, укр. таї́ти (Иллич-Свитыч ВЯ 1959/2, 7);
допускається спорідненість з лтс. tievêt «до чогось прагнути», tītinât «дражнити, дратувати», лит. titinoju, titinoti «хвалитися, хвастати»;
р. затева́ть, зате́я, бр. зацява́ць, заце́яць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́тівка
витівни́к
ви́тівно
ви́тінка «витівка»
ви́тіяти
заті́ва
затіва́ти
заті́йно «вигадливо, химерно»
заті́я
натіва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*tāy-a «таємно» авестійська
зацява́ць білоруська
tievêt «до чогось прагнути» латиська
titinoju литовська
*tě- праслов’янська
tajǫ праслов’янська
затева́ть російська
таї́ти українська
зате́я українська
заце́яць українська
taiti ?
tītinât «дражнити, дратувати» ?
titinoti «хвалитися, хвастати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.