ВИТРУЧУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

тру́тити «штовхнути, пхнути»

псл. trǫtiti «штовхнути», пов’язане з [*trǫtъ] «натовп, велика кількість»;
р. [трути́ть] «давити, штовхати», др. потручати «бити», п. trącić «штовхнути, стукнути, зачепити, злегка вдарити, ткнути, штурхнути», trącać, ч. [troutiti] «штовхнути», схв. тру̏ћати «кидати, штовхати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́трутити «виштовхати Ж; вигнати; відібрати»
ви́трутитися «знесиліти»
витру́чувати «виштовхувати Ж; виганяти; виривати, відбирати»
ві́дтруть «болячка, нарив»
відтру́чувати
втру́титися
втрутювати «втручати»
втруча́ння
втруча́рний «проникливий; нав’язливий, набридливий»
втруча́тися
втру́чити «втрутити»
натру́та «насильство, примус; поштовх»
натру́тство «нав’язливість»
натру́чувати «наштовхувати, напихати»
натру́чуватися «нав’язуватися (комусь)»
потру́тити «штовхнути; погнати»
потруча́ти «поштовхати»
потру́чити «тс.»
розтру́тити «розштовхати»
розтруча́ти «тс.»
розтру́чувати «розштовхувати»
стру́тити си «відчувати біль усередині (після носіння вантажу)» (болєчку)] О
тру́нути «торкнути; штовхнути Куз»
труча́ти «штовхати, пхати, спихати, відштовхувати»
труча́тися «штовхатися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
потручати «бити» давньоруська
trącić «штовхнути, стукнути, зачепити, злегка вдарити, ткнути, штурхнути» польська
trącać «штовхнути, стукнути, зачепити, злегка вдарити, ткнути, штурхнути» польська
trǫtiti «штовхнути» праслов’янська
*trǫtъ «натовп, велика кількість» праслов’янська
трути́ть «давити, штовхати» російська
тру̏ћати «кидати, штовхати» сербохорватська
troutiti «штовхнути» чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.