ВИПАС — ЕТИМОЛОГІЯ

па́сти (свійських тварин)

псл. pasti;
споріднене з лат. pāsco «пасу; годую, утримую; викохую», рābulum «їжа, харчі, корм», тох. А рās- «стерегти, пасти», тох. В рāsk- «тс.», хет. paḫḫši «стережу, пасу», гр. πατέομαι (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) «їм, п’ю», ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив», дінд. рāti «охороняє, стереже», гот. fōdjan «годувати, утримувати», двн. fuotar «харчі, їжа, корм», дісл. fóstr «годування, харчування», що зводяться до іє. *рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати»;
пов’язання з р. пита́ть «харчувати, живити» (Walde–Hofm. ІІ 260; Trautmann 207) та з лит. pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» (Zubatý St. a. čl. І 2, 83–85) сумнівні;
р. пасти́, бр. па́свіць, па́сціць, др. пасти, п. paść, pasać, ч. pásti, слц. pást’, вл. нл. pasć, полаб. роsĕ, роst «пастися», болг. паса́, м. пасе, схв. па̏сти, слн. pásti, стсл. пасти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́пас
напа́сочка «пасіння»
напа́шити «напасти (худобу)»
о́пас «невелике місце для пасовиська в саду»
опа́систий «огрядний»
о́пасний «вгодований, жирний»
па́са́ти
па́сва «випас»
па́свиско «пасовисько»
па́свити
па́свище
пасевни́й «який добре напасається»
па́сище
пасівни́к
пасло́ «тс.»
пасний «відгодований»
па́сня «пасовисько, паша»
пасови́на (назва, пов’язана з обліком та господарськими розрахунками)
па́со́ви́сько
пасови́ця «пасовисько, час пасіння худоби»
пасо́ви́ще
пасо́м «попасом»
па́ства «пасіння; паша Нед»
па́стіве́нь «пасовище»
пастівнє́ «луки поблизу городу»
пастівни́й
пастівни́к
па́стов «паша»
па́сто́ве́нь
пасто́вище «пасовисько»
пастовни́й
пасто́вник «вигін»
па́стовня́ «огороджений вигін Нед; сіножать ЛексПол»
пасту́глити
пасту́х
пастухува́ти
пастуша́
пасту́шачий
пастушеня́
пасту́ший
пасту́шина «пастухування Кур; платня пастухові»
пасту́шка «батіг, яким поганяють корів»
пасту́шня «отара овець; пасіння корів за чергою»
пастьба́ «паша, пасіння»
па́сьба́ «пасіння Нед; ніколи не орана земля Л»
па́ша «трава на пасовиську»
підпа́сач
підпа́сич
підпа́сичик «хлібинка, яку навесні дарують пастухові»
пі́дпа́сок
по́па́с «пасіння в дорозі; пасовисько, випас»
попаса́ння «корм на пасовиську»
попаса́ти «пасти в дорозі»
попа́сенє «пасіння в дорозі; пасовисько»
попа́сище «випас»
по́паски
по́пасом
по́пашка «попас»
поспа́шувати «згодувати траву чи посіви на пні»
ро́зпас «огрядність, повність»
розпа́стися «відгодуватися»
спаса́ти «робити спаш»
спа́сне́ «спашне»
спасни́й «жирний, гладкий»
спасове́ць «той, хто пускає худобу пастися на чуже поле»
спась «спаш»
спаш «пошкодження трав або посівів тваринами; пасовище Нед»
спаш
спашне́ «гроші за спаш»
упа́слий «легковідгодовуваний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
па́свіць білоруська
па́сціць білоруська
паса́ болгарська
pasć верхньолужицька
fōdjan «годувати, утримувати» готська
πατέομαι «їм, п’ю» (аор. έπασάμην,πασ(σ)άμην) грецька
ἄπαστος «той, що нічого не їв, не пив» грецька
fuotar «харчі, їжа, корм» давньоверхньонімецька
рāti «охороняє, стереже» давньоіндійська
fóstr «годування, харчування» давньоісландська
пасти давньоруська
*рā- «пасти (худобу); стерегти; доглядати» індоєвропейська
pāsco «пасу; годую, утримую; викохую» латинська
рābulum «їжа, харчі, корм» латинська
pυ̃ošti «прикрашати, прибирати» литовська
пасе македонська
pasć нижньолужицька
роsĕ полабська
роst «пастися» полабська
paść польська
pasać польська
pasti праслов’янська
пита́ть «харчувати, живити» російська
пасти́ російська
па̏сти сербохорватська
pást' словацька
pásti словенська
пасти старослов’янська
paḫḫši «стережу, пасу» хетська
pásti чеська
А рās- «стерегти, пасти» ?
рāsk- «тс.» ?


па́сти «упасти, звалитися»

псл. pasti (‹ *padti), padati;
споріднене з дінд. padyate «падає, іде», ав. раіδуеіtі «спускається, лягає», дангл. fetan «падати», двн. gifeӡӡan «тс.», лат. pessum «додолу, вниз», далі також з псл. podъ «дно, підвалина, під», дінд. рāt «нога», гр. πούς, ποδός, лат. рēs, реdis, гот. fōtus «тс.»;
р. пасть, па́дать, бр. па́сці, па́даць, др. пасти, падати, п. paść, padać, ч. padat, ст. pasti, слц. padat’, вл. padać, нл. padaś, болг. па́дам, па́дна, м. падне, схв. па̏сти, па̏дати, слн. pásti, pádati, стсл. пасти, падати;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́пад
випадко́вий
випа́дком
ви́па́док
ви́пасти «трапитися»
відпа́д
відпа́дки «відходи»
впад «падіння; водоспад Ж; занепад Пі»
впа́дина «западина»
впа́дниця «грузило, лот»
допа́сти «добратися; схопити»
допа́стися «з жадністю взятися за щось; накинутися»
зане́пад
занепа́дник
занепа́дництво
занепа́док «занепад» (заст.)
занепа́лий
занепа́сти
за́пад «верша»
за́падень «заглибина»
запа́дець «людина із заходу»
запа́дина
запа́дистий «який трохи западає»
западни́й «розташований у западині»
запа́дний «сніжний»
за́падниця «западня, пастка»
западня́ «пастка; [западина]»
западове́ць «західний вітер»
западо́к «западня»
запа́док «занепад; руїни; заднє стегно у тварини»
за́падь «глибокий сніг»
западя́ «баюра, калюжа»
запа́лий
запа́стися «опуститися, провалитися, зникнути»
запопада́ти «сумлінно ставитися, докладати багато зусиль»
запопа́дливий
запопа́дний
запопа́сти «дістати, роздобути, натрапити, захопити; домогтися»
за-пропа́ле «даремно»
запропа́лий «даремний»
запропа́сти «пропасти»
запропасти́ти
на́пад
на́падень «ятір на обручі»
на́падка «напад Ж; рибальський сак»
напа́дки
напа́дкуватий «напасливий»
напа́дний «тс.»
напа́дник
напа́док «напад; переслідування»
на́падь «напасть»
напа́сливий
на́пасни́й «причіпливий, нав’язливий»
напа́сник
напа́сти
напастува́ти «нападати»
на́па́сть
напропади́ме «на погибель»
напропа́ле
невпопа́д
о́пад «опале листя; [напад Ж; крижані бурульки або роса на деревах]»
о́пади
опа́дистий «спадистий»
о́падка «западина»
опадо́нько «нещасна доля»
опа́дчина «відходи»
о́падь «глибокий сніг»
опа́лий
опасть «сніг, іній на деревах»
о́пат «снiг на деревах; несподіваний сніг; сніжна зима»
пад «низьке місце, западина; [падіння; каскад; тераса Нед]»
па́давка «епілепсія»
па́дали́ця
па́далишній
па́далка
пада́лник
па́дало «парашут»
па́даль
пада́льниця «падальна муха»
пада́люхи «падалиця»
па́дати
па́датися «упадати (перед кимсь)»
па́дачка «тс.»
па́девий «який бджоли виробляють з паді» (мед)
па́деж «занепад; падіж»
па́дина «невелика долина»
пади́чій «водоспад»
па́ді́ж
падки́й «охочий»
падкови́тий «старанний»
падле́чина «тс.»
па́дли́на «падаль»
падли́чина «повалений вітром ліс»
па́дло́ «тс.; негідна людина»
падлю́ка
падлю́чий
падлю́чити
па́док «випадок Нед; отвір у жорнах, крізь який сиплеться борошно О»
паду́ча «епілепсія»
падь «глибока долина, яр; солодка липка рідина на листі»
падьма́ (у виразі п. упа́сти «зовсім завалитись»)
пере́пад
перепа́дистий «непостійний»
перепа́стися «виснажитися»
піднепа́лий
піднепа́сти «підупасти, ослабнути»
підпа́дистий «з низьким підйомом» (про чобіт)
підпа́сти «бути схожим»
підупа́д
підупа́лий
підупа́сти
попа́датися «потріскатися» (про шкіру)
попа́дливий «запопадливий, схильний»
попа́сти «влучити; потрапити»
попа́стися
приопа́сти «підупасти Нед; вибитися із сил Ме; збідніти Дз»
припа́дистий «крутий Нед; пологий; низький у підйомі»
припадко́вий «випадковий»
припа́дком «випадково»
припа́дливий «низинний»
припа́днистий «дощовитий»
припа́док «приступ (хвороби); [випадок]»
при́падь «низинне місце; частина рибальської вершки»
припа́сти «дістатися»
приупа́док «занепад»
приупа́сти «підупасти»
про́па́д «погибель; падіння»
пропа́дистий «крутий, бездонний»
пропа́дний «пропащий»
пропа́док «втрата»
про́падом (у виразі пропасти п.)
пропаду́щий «минущий»
про́падь «пошесть»
пропа́жа
пропа́жений «пропащий»
пропа́лий
пропасна́ «прірва»
пропа́сний «згубний Нед; пов’язаний з пропасницею, з прірвою»
пропа́сник «чорт ВеУг; параліч О»
пропа́сниця
пропа́сти
пропа́стливий «крутий, з прірвами»
про́пасть «погибель; прірва»
пропа́щий
ро́зпад
розпа́дина «ущелина»
розпа́дно «пристрасно»
розпа́док
розпа́лина «тс.»
розпопа́дний «запопадний»
спад
спадатися «траплятися»
спа́день «захід» (заст.)
спа́дина «спадиста поверхня; [водоспад Нед]»
спа́дистий «похилий; [крутий Нед]»
спа́дки «спадщина»
спадкі́вщина
спадко́вий
спадни́й
спа́док «тс.»
спа́дщина
спадь «падь на листях Нед; частина рибальської вершки»
спа́дя «велика злива; спад»
спа́сти «припасти, дістатися»
упад «падіння; [нещастя]»
упада́ти «занепадати; турбуватися, піклуватися; домагатися прихильності»
упада́тися «доводитися, траплятися»
упа́дливий «запопадливий»
упа́дний (у виразі упадна година «остання година»)
упа́дник «запобігливий чоловік»
упа́док «падіж»
упа́донько «горе, нещастя»
упадь «тс.»
упа́лий
упа́ль «опале збіжжя; гнила солома»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раіδуеіtі «спускається, лягає» авестійська
па́сці білоруська
па́даць білоруська
па́дам болгарська
па́дна болгарська
padać верхньолужицька
fōtus «тс.» готська
πούς грецька
ποδός грецька
fetan «падати» давньоанглійська
gifeӡӡan «тс.» давньоверхньонімецька
padyate «падає, іде» давньоіндійська
рāt «нога» давньоіндійська
пасти давньоруська
падати давньоруська
pessum «додолу, вниз» латинська
рēs латинська
падне македонська
padaś нижньолужицька
paść польська
padać польська
pasti (‹ *padti) праслов’янська
padati праслов’янська
podъ «дно, підвалина, під» праслов’янська
пасть російська
па́дать російська
па̏сти сербохорватська
па̏дати сербохорватська
padat' словацька
pásti словенська
pádati словенська
пасти старослов’янська
падати старослов’янська
padat чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.