ВИННИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
вина́
псл. vina;
споріднене з лит. vaina «помилка», лтс. vaĩna «провина», atvainôt «вибачити», прус. etwinūt «тс.; виправдати»;
іє. *uei- «переслідувати, наступати»;
далі пов’язується з воюва́ти, війна́ (щодо значення пор. р. повинова́ться «підкорятися»);
р. болг. вина́, бр. віна́, др. вина, п. вл. нл. wina, ч. слц. vina, м. вина;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́нен
вини́ти
ви́нне
«борг»
ви́нний
ви́нник
ви́нниця
«провинниця»
винова́те
«борг»
винова́тель
«обвинувач»
винова́цтво
«винність»
вино́вщик
«винуватець»
винува́тець
винува́ти
винува́тий
винува́тити
винува́ч
забезви́нно
забезневи́нно
зави́на
завини́на
звинува́чувати
звиня́ти
ізви́на
«вибачення»
ізвини́ти
ізвиня́ти
неви́нничати
обви́на
«обвинувачення»
обви́нник
обвинува́льний
обвинува́ч
обвинува́чувати
обезневиня́ти
повини́тися
пови́нний
пови́нність
повинува́тися
прови́на
прови́нен
прови́нений
прови́нний
прови́нник
прови́нність
провинува́титися
«провинитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
віна́ | білоруська |
вина́ | болгарська |
wina | верхньолужицька |
вина | давньоруська |
*uei- «переслідувати, наступати» | індоєвропейська |
vaĩna «провина» | латиська |
vaina «помилка» | литовська |
вина | македонська |
wina | нижньолужицька |
wina | польська |
vina | праслов’янська |
etwinūt «тс.; виправдати» | прусська |
вина́ | російська |
vina | словацька |
vina | чеська |
atvainôt «вибачити» | ? |
воюва́ти | ? |
війна́ (щодо значення пор. р. повинова́ться «підкорятися») | ? |
вино́
псл. vino;
раннє запозичення з латинської мови, можливо, через німецьке посередництво;
нім. Wein (двн. wîn) походить від лат. vīnum, успадкованого, як і гр. (F)oĩvoc «тс.», з індоєвропейської прамови;
іє. *uoin- «вино» походить з якоїсь мови стародавніх культур середземноморських островів, Малої Азії та Кавказу III–II тисячоліття до н. е;
пор. ар. wain «вино», хет. uiian-, ассір. īnu, гебр. jaīn, груз. gvino «тс.»;
пов’язування цього слова з іє. *uеі- «витися», за властивістю виноградної лози (Младенов 66; БЕР І 149; Шанский ЭСРЯ І З, 100), що виключає можливість запозичення, малоймовірне, зважаючи на географічне поширення виноробства в стародавньому світі і первісне значення слова як назви напою, а не рослини;
р. вино́, бр. віно́, др. вино, п. вл. нл. wino, ч. слц. слн. víno, полаб. vainĕ, болг. м. ви́но, схв. вино, стсл. вино;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вина́р
вина́рня
вина́рство
вине́ць
«цибуля виноградинкова, Allium vineale L.»
(бот.)
вині́вка
«винна бочка»
ви́нний
ви́нник
винникі́вна
винникува́ти
винниця
«виноград, Vitis vinifera L.»
(бот.)
ви́нниця
винничка
«порічка, Ribes rubrum L.»
(бот.)
виннички́
«кислуваті яблука»
винню́ха
«сорт яблук»
виновка
«сорт полуниць»
винце
«порічка»
виня́нька
«горілка з винограду»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
wain «вино» | арабська |
īnu | ассірійська |
віно́ | білоруська |
ви́но | болгарська |
wino | верхньолужицька |
jaīn | гебрайська |
gvino «тс.» | грузинська |
вино | давньоруська |
*uoin- «вино» | індоєвропейська |
*uеі- «витися» | індоєвропейська |
vīnum | латинська |
ви́но | македонська |
wino | нижньолужицька |
Wein (двн. wîn) | німецька |
vainĕ | полабська |
wino | польська |
vino | праслов’янська |
вино́ | російська |
вино | сербохорватська |
víno | словацька |
víno | словенська |
uiian- | хетська |
víno | чеська |
wain «вино» | ? |
вино | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України