ВИЗА — ЕТИМОЛОГІЯ

виз «білуга, Acipenser huso L.» (іхт.)

запозичення з польської або чеської мови;
п. wyż, ч. vyza, як і слц. vyza, вл. wyz, слн. víza «тс.», походять від двн. hūso «білуга» (нвн. Háusen «тс.»), яке зводиться до іє. *kūso-, що являє собою розширений варіант кореня *(s)keu- «вкривати, закутувати, обгортати»;
припускається також (Machek ESJČ 705) субстратне «праєвропейське» походження цього слова;
Фонетичні та словотвірні варіанти

визи́на «білужина»
віз «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wyz верхньолужицька
hūso «білуга» (нвн. Háusen «тс.») давньоверхньонімецька
*kūso- індоєвропейська
wyż польська
vyza словацька
víza «тс.» словенська
vyza чеська
*(s)keu- «вкривати, закутувати, обгортати» ?
субстратне «праєвропейське» ?


ви́зів «випаровування»

запозичення з польської мови;
п. wyziew «тс.» походить від ziewać «видихати повітря», спорідненого з укр. зіва́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wyziew «тс.» польська
зіва́ти українська
ziewać «видихати повітря» ?

визи́га «висушене сухожилля красної риби»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. визи́га, вязи́га «тс.» зіставляється з укр. виз «білуга», п. вл. wyz, ч. vyz «тс.»;
бр. візі́га «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

визиґа «білужина» (1759)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
візі́га «тс.» білоруська
wyz верхньолужицька
wyz польська
визи́га російська
виз «білуга» українська
vyz «тс.» чеська
вязи́га «тс.» ?

зів

псл. zěѵъ, пов’язане з *zьjati;
споріднене з лит. žióvauti «позіхати», лтс. žāvâtiês «зівати»;
р. болг. м. зев, бр. зе́ў, п. ziew, ч. zívati, слц. zívať, вл. zywać, нл. zewaś, полаб. zevă (3 ос.), схв. зȇв, слн. zèv, zév, стсл. зѣвъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́зів
ви́зівнути
зі́ва «позіхання; паща Ж; простір між нитками основи, куди проходить човник з веретеном Я»
зіва́йло «зівака»
зіва́ка
зіва́ти
зі́ви
зі́вка «раковина, Chama» (зоол.)
зівни́й «зябровий»
зі́во «паща, горло»
зіво́к
зіво́та
зіву́н
роззів «отвір»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зе́ў білоруська
зев болгарська
zywać верхньолужицька
žāvâtiês «зівати» латиська
žióvauti «позіхати» литовська
зев македонська
zewaś нижньолужицька
zevă (3 ос.) полабська
ziew польська
zěѵъ праслов’янська
*zьjati праслов’янська
зев російська
зȇв сербохорватська
zívať словацька
zèv словенська
zév словенська
зѣвъ старослов’янська
zívati чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.