ВИЖИВИЧИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

жи́ти

псл. žiti, živ-;
споріднене з лит. gýti «загоюватися, видужувати», gyvuoti «жити», лтс. dzît «загоюватися, видужувати», прус. giwa «живе», гот. qius «живий», нвн. keck «живий, жвавий», двн. quek, chech, днн. quik, дангл. cwic, cwicu, cucu «живий», дірл. biu, beo «тс.», biad «їжа», лат. νīνο «живу», дперс. jīvā «він живе», ав. ǰvaiti, дінд. jīvati «тс.», jīváh «живий», гр. βίομαι «живу», βιόω, ζω «тс.», δίαιτα «спосіб життя», алб. ngē «сила», вірм. keam «живу»;
іє. *guei- «жити»;
р. жить, бр. жыць, др. жити, п. żyć, ч. žíti, слц. žiť, вл. žić «лікувати; жити», žiwić so «жити», нл. žyś «лікувати, видужувати», žуwiś se «жити», бол г. живе́я, м. живее, схв. жи́вети, слн. živéti, стсл. жити;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безжи́вний
вжи́лий «пристаркуватий»
вжи́тки «достатки»
вжи́тний «розкішний»
вжи́ток «користь»
вижива́ти «залишатися живим; витісняти»
ви́живичити «зловити рибу сачком, підтягнувши її до човна чи берега»
вижи́вне «гроші на харчі»
відживи́ти
відживі́ти «ожити»
віджи́вний «поживний»
віджи́лий
віджи́тий
в'я́ «життя; житло»
доживо́тє «довічна пенсія»
доживо́тний «довічний»
дожи́тки «переживання»
дожиття́
жив
жива́ти
живете́нь «підґрунтя»
живе́ц «джерело»
живе́ць
живи́й
живи́ло «засіб для оживлення»
живи́льний
живи́льник
живи́на́ «жива істота»
живи́тель
живи́ти «оживляти; давати живлення; [тимчасово зшивати Мо]»
живи́ти
жи́вість
живі́т
живіття́ «життя»
живі́шати
живки́й «жвавий»
жи́влення
живли́на «тварина»
живло́ «усе живе»
жи́влово «жваво»
живлю́чий
живлю́щий
живне́ча «тварини» (зб.)
жи́вни́й
живни́ка «бальзам»
жи́вність
живня́к «щетина з живих свиней»
живота́тий
живо́ти «майно»
животи́на «тварина; [живіт]»
животи́нник «скупник худоби на забій»
животи́ння «нутрощі»
животи́нство «тварини» (зб.)
животі́ти
животни́к (якась лікарська рослина)
живо́тність «життєвість»
живо́ття́ «життя»
живочи́ти «животіти»
живти́ «жити»
живу́чий
живу́щий
живце́м
жи́вци «живцем»
живцюва́ти (садівн.)
жи́вчик
жи́жкати «жити, існувати»
жиздь «життя»
жизний «життєвий; родючий»
жи́зність «життя; родючість»
жизнь
жи́зня «життя»
жизняни́й
жизь
жилба́ «тс.»
жиле́ць
жили́й
жи́ли́ще «місце проживання»
жилля́ «заселене місце»
жило́ «житло»
жилови́й «придатний до мешкання»
жисть «життя»
житво́ «тс.»
жите́йський
жи́телець «квартирант»
жи́тель
жите́ць «мешканець»
жите́чний
жи́тище «житло»
житіє́
жи́тка «життя Л; спосіб життя»
житкувати «живитися, харчуватися»
житле́ць «житель, мешканець»
жи́тлик «хатинка»
жи́тлище «житло»
житло́
жито
життє́вий
життьови́й
життя́
житу́ха «життя»
жіве́ц «джерело»
за́жив «харчування Г; гоїння Ж»
зажива́ти «гоїтися; споживати»
зажи́вний «товстий, угодований; поживний»
за́живо
зажи́вок «зародок; харчування; зароблене майно; виворіт шкіри тварини»
зажи́лий «огрядний, товстий»
зажи́тий «заможний»
зажи́ток «достаток»
зажиттє́вий
зажиттьови́й
зжива́ти «позбуватися»
знежи́тися «знепритомніти»
на́жи́в «наживка»
нажи́ва «ТС.; зиск»
нажива́тися
нажи́вка
наживля́ти «насаджувати наживу; [пришивати]»
наживни́й
нажитни́й «придбаний; наживний»
невжи́вчивий
невжи́точний
неуки́тний «некорисний»
неуки́ток «непридатна для обробітку земля»
обжа́тий
обжива́ти
ожива́ти
оживля́ти
ожи́вчий
ожи́лий
пережива́ння
пережива́ти «перебувати, жити довше; відчувати»
пережитє́
пережи́тковий
пере́жи́ток
пережи́точний
піджи́ва
піджива́ти «гоїтися; здобувати; прибувати»
піджи́влювач
піджи́лий «старечий»
пожива
пожива́ти «їсти»
поживлі́ння «їжа»
пожи́вний
пожи́вок «тс.»
пожи́лець
пожили́ця
пожи́тки
пожи́тний «поживний»
пожи́ток «користь»
пожи́точний «корисний»
пожиття́ «співжиття; прожиття»
прижива́лка
прижи́ваність
прижи́лий
прижи́тий
прижиттє́вий
прижиттьови́й
прожива́тися «бідніти»
прожи́тий
прожитко́вий
прожи́ток
прожиття́
розжи́ва
розжива́тися
розжитво́ «гарне життя»
розжи́ток
спожи́ва
спожива́ти
спожива́ч
спожи́вний
спожи́вок
спожи́вчий
спожи́ток
спожиття́
спрожи́ток
ужива́льний
ужи́ваний
ужива́ти
ужи́вок «користь»
ужи́вчивий
ужи́тки «достатки»
ужитко́вий «придатний до вживання»
ужиткува́ти
ужи́тний «тс.»
ужи́ток
ужи́точний «корисний»
ужиття́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ǰvaiti авестійська
ngē «сила» албанська
жыць білоруська
живе́я болгарська
žić «лікувати; жити»«жити» верхньолужицька
žiwić so «лікувати; жити»«жити» верхньолужицька
keam «живу» вірменська
qius «живий» готська
βίομαι «живу» грецька
βιόω грецька
ζω «тс.» грецька
δίαιτα «спосіб життя» грецька
cwic давньоанглійська
cwicu давньоанглійська
cucu «живий» давньоанглійська
quek давньоверхньонімецька
chech давньоверхньонімецька
jīˊvati «тс.» давньоіндійська
jīváh «живий» давньоіндійська
biu давньоірландська
beo «тс.» давньоірландська
biad «їжа» давньоірландська
quik давньонижньонімецька
jīvā «він живе» давньоперська
жити давньоруська
*g<SUP>u</SUP>ei- «жити» індоєвропейська
νīνο «живу» латинська
dzît «загоюватися, видужувати» латиська
gýti «загоюватися, видужувати» литовська
gyvúoti «жити» литовська
живее македонська
žyś «лікувати, видужувати»«жити» нижньолужицька
žуwiś se «лікувати, видужувати»«жити» нижньолужицька
keck «живий, жвавий» нововерхньонімецька
żyć польська
žiti праслов’янська
živ- праслов’янська
giwa «живе» прусська
жить російська
жи́вети сербохорватська
žiť словацька
živéti словенська
жити старослов’янська
žíti чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.