ВИВІРКА — ЕТИМОЛОГІЯ

веві́рка «білка»

псл. věve rica;
споріднене з лит. vovere «білка» [voverìs, vėverìs], лтс. vãvere, прус. weware, кімр. gwywer, перс. varvarah, дангл. ác-weorna «тс.», лат. vīverra «тхір»;
слов’янські форми виникли, очевидно, через варіантне подвоєння кореня іє. *ver- «вигинати, викривляти» (*vai-ver-, vi-ver-, vā-ver-, ver-ver-);
р. [Ве́ верица], бр. вавёрка, др. вѣверица, виверица, п. wiewiórka, ч. veverka, ст. veve řice, слц. veverica, вл. wjewjerčka, нл. njewjericka, болг. ве́верица, ве́рверица м. веверица, верверица, схв. в(і)ȅверица, в(і)ȅеверка, слн. véverica;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ве́вериця
ве́врик
вевю́рка
ви́верица
ви́вірица
ви́вірка
вію́рка
гав
є́вірка
лови́рка «тс. [веве́ричина] «м’ясо білки»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вавёрка білоруська
ве́верица болгарська
wjewjerčka верхньолужицька
ác-weorna «тс.» давньоанглійська
вѣверица давньоруська
*ver- «вигинати, викривляти» (*vai-ver-, vi-ver-, vā-ver-, ver-ver-) індоєвропейська
gwywer кімрська
vīverra «тхір» латинська
vãvere латиська
vovere «білка» литовська
njewjericka нижньолужицька
varvarah перська
wiewiórka польська
věve праслов’янська
weware прусська
верица російська
в(і)ȅверица сербохорватська
veverica словацька
véverica словенська
виверица українська
ве́рверица українська
верверица українська
в(і)ȅеверка українська
veverka чеська
voverìs ?
vėverìs ?
veve řice ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України