ВЕРТІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

ЗМІСТ

верті́ти

псл. *vьrtĕti;
споріднене з лит. versti «валити, перевертати, обертати», лтс. vḕrst «тс.», прус. wīrst «ставати», wartint «обертати», лат. vertere (vortere) «крутити, вертіти, повертати, перевертати», двн. -wert-, -wart- «у напрямі проти», дінд. vártati (vártatē) «крутиться»;
іє. *uert(‹*uer-) «вертіти, обертати»;
р. верте́ть, бр. вярце́ць, др. вьртѣти, п. wiercić, ч. vrtěti, слц. vrtieť, вл. wjerćec, нл. wjerśeś, полаб. vartě, vaǎrti sӑ, болг. въртя́, м. врти, схв. вртети, слн. vrtéti, стсл. врътѣти, врътѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

верете́но
верклю́г «пристрій для підвішування казана над вогнем»
верни́ло «ключ для повертання валу у верстаті»
верну́ти
верта́тися
верте́-лиця «снігопад з вітром, завірюха»
верте́лка «дзиґа»
ве́ртель «свердло; рожен, прут для підсмажування м’яса»
ве́ртень «шашіль»
верті́ж «хвороба овець; [місце свердління]»
верті́жник «гвинт з кільцем, яке може вертітися в усі боки і до якого прив’язують тварин»
верті́й «тс.] Г; крутій»
вертілка «вид мухи; дзиґа; фокус»
верті́ло «блок»
верті́льник «мідянка, Anguis fragilis; ящірка» (зоол.)
вертки́й
вертли́вий
ве́ртлик «катеринка, шарманка»
вертло «свердло; рожен»
вертлю́г (анат., тех.)
вертлю́жний (анат., тех.)
вертля́вий
верто́чина «бурове борошно»
верту́лька «ручне колесо або те, що крутиться пасом»
верту́н «[віхоть соломи Я]; порода голубів; жвава людина; [назва хитрого вола; йолоп, дурень, франт Ж; головний черв’як (у овець), Coenurus cerebralis Ж]»
вертуне́ць «кажан»
вертуни́ «вид печива»
верту́нка «кокетка»
верту́т
верту́та «тс.»
верту́ха «тс.»
верть
ве́рть
вертьо́г «вибоїна»
вертьо́га «вид посудини»
вертю́х «розтирачка; насадка у возі Ж; (іхт.) слиж, Cobitis barbatula ВеБ»
вертю́чий
вертя́к «Simnoria terebrans» (зоол.)
ве́ртялка «метальне знаряддя»
вертячка «хвороба овець»
верч «віхоть, пучок; згорток кори для постола Л; невелика булка, яку давали старості на весіллі»
верчик «віхоть соломи; [три-чотири горстки конопель, зв’язані докупи Mo; клубок ниток з перших конопель Mo; плетена булка; пульс Я]»
виварача́ти «вередувати»
ви́вернениця «сушняк, бурелом»
ви́верт «місце, де бурею вивернуло дерево; викрут, хитрощі»
виверта́чка «інструмент для вивертання чобіт»
ви́вертень «тс.»
ви́вертка «штопор»
вивертки́й
виве́ртливий
ви́вертом «ламано»
ви́воріт
ви́ворот (мед.)
ви́воротки «виворотне взуття»
ви́воротом
вивороття́ «виворіт»
ві́дверть «вдруге зоране парове поле»
відворі́т «відступ; відраза; закот; відрахування (з платні)»
ві́дворіть «зворот»
відворо́т «відступ; закот»
відворо́тний
ві́двороть «повернення»
во́рот «циліндр, вал»
вороти́ло «дрючок, яким повертають вітряк; [навій; ключ для повертання навою Г; веретено Ж]» (заст.)
вороті́й «верховод»
вороття́
воро́ча́ти
воро́ча́тися
за́верт «заворот, поворот»
завертайло «той, хто каструє биків»
заверта́ха (?)
за́вертень «закрут, згин; [вірьовка або кільце, якими прикріплюють голоблю до саней]»
за́вертка
за́воріт «тс.; вир; вихор»
за́ворітка «крива, вигин»
за́воро́т «поворот (дороги); затока; вигин річки; запаморочення»
за́воротень «коліно, вигин річки; кастрований бичок»
заво́ротич «кінець обода в колесі воза»
за́воротник «головний черв’як (у овець), Coenurus cerebralis»
за́вороть «коліно, вигин річки; вир»
зверня́чити «звернути, скрутити; криво надягнути Я»
зверта́льний
зверта́ння
зверта́тися «говорити, просити; повертатися; [гнутися (про лезо сокири)] нахилятися, кривитися»
зве́ртистий «такий, що легко перекидається (про віз); крутий (про шлях)»
звертко́вий
звертлю́х «мотальне колесо для товстого каната»
зве́рток
зве́ртуватися «об’являтися»
зверть «безодня, прірва»
зве́рчати «видумати, наговорити нісенітниць»
зве́ршень «сонцестояння»
зворо́т
зворо́та «межова дорога між полями»
наверта́ч «стрілочник на залізниці»
нави́воріт
напере́верт «навпаки»
напо́воріт «назад»
наповорітьма́ «на зворотному шляху»
нау́верти «манівцями»
невзаворо́ті «не по дорозі»
не́вороть «безвість»
пере́верт «переворот; перекид»
переве́ртаник «оладок з картоплі, кукурудзяного борошна та овечого сиру»
пере́вертень
пере́вертом
пере́ворот
про́ворот «вправність, спритність»
провороття́ «прогалина, пропуск»
ро́зверні «розвальні, сани без задка й передка»
ро́звертка (тех.)
розворо́т
у́зворот «повернення»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вярце́ць білоруська
въртя́ болгарська
wjerćec верхньолужицька
-wert- давньоверхньонімецька
vártati «крутиться» (vártatē) давньоіндійська
вьртѣти давньоруська
*uert «вертіти, обертати» (‹*uer-) індоєвропейська
vertere «крутити, вертіти, повертати, перевертати» (vortere) латинська
vḕrst «тс.» латиська
versti «валити, перевертати, обертати» литовська
врти македонська
wjerśeś нижньолужицька
vartě полабська
vaǎrti sӑ полабська
wiercić польська
*v праслов’янська
wīrst «ставати» прусська
верте́ть російська
вртети сербохорватська
vrtieť словацька
vrtéti словенська
врътѣти старослов’янська
врътѣти українська
vrtěti чеська
wartint «обертати» ?
-wart- «у напрямі проти» ?


вере́та «рядно; [різнокольоровий вовняний килим]»

псл. *verta, *verto;
очевидно, пов’язане з псл. *verti «засовувати, ховати», спорідненим з лит. vìrtinė «в’язка», vérti «відчиняти, зачиняти», гр. ἀορτή «сакви; аорта»;
внаслідок пізніших семантичних змін стало означати тільки особливе полотно для мішків;
іє. *uer«замикати, покривати, боронити»;
менш переконливе пов’язання (Mikl. EW 385) з верті́ти, іє. *uer-t- «тс.»;
р. вере́тье, [верета́], др. врѣтище «мішок, корзина», ч. ст. vřece, слц. vrece, болг. вре́тище «мішок», м. вреќа, схв. врȁћа, слн. vréča, стсл. врѣтиште «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

верени́ще «веретище»
вере́нка
верентю́х
веренчу́к «тс.»
вере́нька
вере́ня «невелика верета»
вере́т «килим ручної роботи»
вере́тина «нитки для верети»
вере́тище «бідний одяг; лахміття»
вере́то «вид волока»
вере́ття «груба тканина, ряднина; лахміття; [круг снопів у скирті]»
вере́тяний
веретя́нка «одяг з грубої тканини»
вериня́нка «жіночий фартух»
верінка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вре́тище «мішок» болгарська
ἀορτή «сакви; аорта» грецька
врѣтище «мішок, корзина» давньоруська
*uer «замикати, покривати, боронити» індоєвропейська
*uer-t- «тс.» індоєвропейська
vìrtinė «в’язка» литовська
вреќа македонська
*verta праслов’янська
*verti «засовувати, ховати» праслов’янська
вере́тье російська
врȁћа сербохорватська
vrece словацька
vréča словенська
врѣтиште «тс.» старослов’янська
верета́ українська
vřece чеська
*verto ?
vérti «відчиняти, зачиняти» ?
верті́ти ?
vřece ?

верете́льчик «щиповка звичайна, Cobitis taenia L.» (іхт.)

назви пов’язані з верті́ти(ся) за властивістю цієї риби звиватися на одному місці, що нагадує веретільницю (зоол.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

веретільниця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верті́ти ?
ся ?

верса́ть «мішати, копирсати»

не зовсім ясне;
можливо, запозичення з литовської мови;
лит. versti «перекидати, перевертати, вивертати», лтс. vḕrst «повертати» споріднені з псл. *vert-, *vьrt-, укр. верете́но, верті́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vḕrst «повертати» латиська
versti «перекидати, перевертати, вивертати» литовська
*vert- праслов’янська
верете́но українська
*v ?
верті́ти ?

ве́рсія

запозичене з середньолатинської мови, можливо, через французьку (фр. version);
слат. versio пов’язане з vertere «вертіти, крутити, перевертати», спорідненим із псл. *vert-, *vьrt-, укр. верете́но, верті́ти;
р. болг. ве́рсия, бр. ве́рсія, п. wersja, ч. verse, слц. versia, м. верзија, схв. вèрзија, слн. vêrzija;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ве́рсія білоруська
ве́рсия болгарська
верзија македонська
wersja польська
*vert- праслов’янська
ве́рсия російська
вèрзија сербохорватська
versio пов'язане з vertere «вертіти, крутити, перевертати» середньолатинська
versia словацька
vêrzija словенська
верете́но українська
verse чеська
*v ?
верті́ти ?

вертика́ль

запозичено з французької мови, очевидно, через російську;
фр. vertical походить від лат. verticālis «прямовисний», пов’язаного з vertex «вершина; вихор», verto «обертаю», спорідненим з дінд. vártate «вертиться», псл. *vьrtěti, укр. верті́ти;
р. вертика́ль, бр. вертыка́ль, п. заст. wertykalny, ч. слц. vertikála, вл. wertikala, болг. вертика́л, м. схв. вертика́ла, слн. vertikálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вертика́л
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вертыка́ль білоруська
вертика́л болгарська
wertikala верхньолужицька
vártate «вертиться» давньоіндійська
verticālis «прямовисний» латинська
вертика́ла македонська
wertykalny польська
*v праслов’янська
вертика́ль російська
вертика́ла сербохорватська
vertikála словацька
vertikálen словенська
верті́ти українська
vertical французька
vertikála чеська
vertex «вершина; вихор» ?
verto «обертаю» ?
wertykalny ?

виварача́ти «вередувати, проявляти примхи»

не зовсім ясне;
очевидно, споріднене з верті́ти, ворот;
утворилося, можливо, під впливом п. wywracać «перекидати, перевертати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

виваричи́ти «перебирати в їжі»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wywracać «перекидати, перевертати» польська
верті́ти ?
ворот ?

вірш «сучасний жанр поетичного твору»

через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» утворене від дієслова verto «повертаю», спорідненого з псл. *vьṛtěti, укр. верті́ти;
р. ви́рша з української мови, а не безпосередньо з польської і не з німецької, як гадає Фасмер (І 319);
р. ви́рша, бр. верш, вірш, п. wiersz, ч. слц. verš, м. верс, схв. вȅрс, слн. verz;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ві́рша «староукраїнський жанр поетичного твору»
вірша́р «віршувальник»
вірші́вка «різдвяний вірш на зразок колядки»
віршівни́к
ві́ршник
віршовни́к «тс.»
віршува́льник
віршува́ти «складати вірші; [проказувати різдвяні вірші Кур]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верш білоруська
versus «лінія, риска, рядок, рядок вірша» латинська
верс македонська
wiersz польська
*v праслов’янська
ви́рша російська
ви́рша російська
вȅрс сербохорватська
verš словацька
verz словенська
верті́ти українська
вірш українська
verš чеська
verto «повертаю» ?

вра́ца́ти «блювати»

запозичення з польської мови;
п. wracać «блювати; вертати» пов’язане з wrócić «вернути», спорідненим з укр. верта́ти, верті́ти (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

врацови́ни «блювотина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wracać «блювати; вертати» польська
верта́ти українська
wrócić «вернути» ?
верті́ти ?

джерма́ла «щипчики, якими чабани вичищають черв’яків з ран у овець»

запозичення з молдавської мови;
молд. верма́р «джермала», [жерма́р] «тс.» утворене за допомогою суфікса -ар від ве́рме «черв’як», [же́рме] «тс.», що походить від лат. vermis «тс.», спорідненого з гот. waúrms, нвн. Wurm «тс.» і далі з лат. vertere «вертіти», псл. *vьṛtěti «тс.», укр. верті́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти

джерма́ри
джермели́ти «очищати рани овець від черв’яків»
джерме́ло «тс.»
джермелува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
waúrms готська
vermis «тс.» латинська
vertere «вертіти» латинська
верма́р «джермала» молдавська
Wurm «тс.» нововерхньонімецька
*v «тс.» праслов’янська
верті́ти українська
жерма́р «тс.» ?
ар від ве́рме «черв’як» ?
же́рме «тс.» ?

диве́рсія

запозичення з німецької або французької мови;
нім. Diversión «диверсія» походить від фр. diversion «відхилення, відвернення; (військ.) диверсія», яке зводиться до слат. diversio «відхилення», пов’язаного з дієсловом divertere «бути відмінним, розходитися», утвореним за допомогою префікса di(dis-) від vertere «повертати», спорідненого з псл. *vьṛtěti, укр. верті́ти;
р. болг. диве́рсия, бр. дыве́рсія, п. dywersja, ч. diverse, слц. diverzia, вл. diwersija, м. диверзија, схв. дивèpсиja, дивèрзија;
Фонетичні та словотвірні варіанти

диверса́нт
диверсі́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дыве́рсія білоруська
диве́рсия болгарська
diwersija верхньолужицька
диверзија македонська
Diversión «диверсія» німецька
dywersja польська
*v праслов’янська
диве́рсия російська
дивèpсиja сербохорватська
diversio «відхилення» середньолатинська
diverzia словацька
верті́ти українська
дивèрзија українська
diversion «відхилення, відвернення; (військ.) диверсія» французька
diverse чеська
divertere «бути відмінним, розходитися» ?
vertere «повертати» ?

кривові́рто «похило, косо»

очевидно, складне утворення з основ прикметника криви́й та дієслова верті́ти (див.);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
криви́й українська
верті́ти українська

нево́ртний «неповоротний»

пов’язане з верта́ти(ся), верті́ти;
характер фонетичної форми кореня неясний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верта́ти(ся) ?
верті́ти ?

ре́верс «зворотний бік монети або медалі; механізм для зміни напряму робочих частин машини на зворотний»

запозичено, можливо, через польське або західноєвропейське посередництво (н. Revérs, фр. revеrs, англ. revеrsе) з латинської мови;
лат. revеrsus «звернений назад, повернений» є дієприкметником від revеrto «повертаюся, вертаюся», утвореного за допомогою префікса re- від verto «повертаю; обертаю; змінюю», спорідненого з псл. *vьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;
р. ре́ве́рс, бр. рýверс, п. rewers, ч. revers, слц. reverz, болг. реве́рс, м. реверс, схв. рѐверс, слн. revêrz «реверс; підписка; зворотна розписка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
revеrsе англійська
revеrsе англійська
рэверс білоруська
реве́рс болгарська
revеrsus «звернений назад, повернений» латинська
revеrto «повертаюся, вертаюся» латинська
verto «повертаю; обертаю; змінюю» латинська
реверс македонська
Revérs німецька
Revérs німецька
rewers польська
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti «вертіти» праслов’янська
ре́ве́рс російська
рѐверс сербохорватська
reverz словацька
revêrz «реверс; підписка; зворотна розписка» словенська
верті́ти українська
revеrs французька
revеrs французька
revers чеська

Ове́ркій (чоловіче ім’я)

через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ἀβέρκιος, можливо, походить від лат. Abercius, яке виводиться від дієслова āverto «відвертаю, відхиляю; жену», префіксального похідного від verto «повертаю, обертаю», спорідненого з псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти;
р. Аве́ркий, Аверья́н, бр. Аве́ркій, болг. Аве́ркий, стсл. Авєркий;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Аве́ркій
Аве́ркій «дръзновенъ» (1627)
Авер'я́н
Оверкичъ (особове ім’я 1438)
Ове́рко
Овер'я́н
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Аве́ркій білоруська
Аве́ркий болгарська
Ἀβέρκιος грецька
Abercius латинська
*v праслов’янська
Аве́ркий російська
Авєркий старослов’янська
верті́ти українська
Аверья́н українська
āverto «відвертаю, відхиляю; жену» ?
verto «повертаю, обертаю» ?

фо́рвард «гравець-нападник у грі у футбол і хокей»

запозичення з англійської мови;
англ. forward «передній, передовий» (дангл. foreweard, forweard) є складним словом, утвореним з основи прикметника fore «передній» та прикметникового суфікса на означення напряму -ward, спорідненого з днн. дфриз. -ward, дісл. -verðr «спрямований», двн. -wert-, -wart- «у напрямі проти» і далі з лат. verto «крутити, вертіти», псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти, верта́ти(ся);
р. бр. фо́рвард;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
forward «передній, передовий» (дангл. foreweard, forweard) англійська
fore англійська
фо́рвард білоруська
foreweard давньоанглійська
forweard давньоанглійська
verto «крутити, вертіти» латинська
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti праслов’янська
фо́рвард російська
верті́ти українська
верта́ти(ся) українська

сюзере́н «вищий сеньйор або володар щодо васалів у феодальну епоху»

запозичення з французької мови;
фр. suzerain «верховний» утворене за аналогією до souverain «государ, монарх» від ст. sus «нагорі, наверху», що походить від нар.-лат. sūsum з лат. sūrsum «тс.», яке виникло з *subs-vorsom, що складалося з *subs › sub «під» і vorsom › versum «повернене; направлене», пов’язаного з verto, -ere «повертати; направляти», спорідненим з дінд. vártatē «повертається», ав. varǝt- «тс.», лит. ver̃sti «перевертати», псл. *vьr̥těti «вертіти», укр. верті́ти;
р. болг. сюзере́н, бр. сюзерэ́н, п. suzeren, ч. слц. suzerén, схв. сизерен;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сюзереніте́т
Етимологічні відповідники

Слово Мова
varǝt- «тс.» авестійська
сюзерэ́н білоруська
сюзере́н болгарська
vártatē «повертається» давньоіндійська
sūrsum «тс.» латинська
ver̃sti «перевертати» литовська
sūsum народнолатинська
suzeren польська
*v «вертіти» праслов’янська
сюзере́н російська
сизерен сербохорватська
suzerén словацька
верті́ти українська
suzerain утворене за аналогією до souverain «верховний»«государ, монарх» французька
suzerén чеська
sus «нагорі, наверху» ?
*subs-vorsom ?
sub «під» ?
versum «повернене; направлене» ?
-ere «повертати; направляти» ?

ко́ворот «ворота, якими перекривали вихідні вулиці села для охорони посівів від свійських тварин» (заст.)

очевидно, утворене з словотворчого елемента ко-, того самого, що і в словах [коверза́], коверзувати та ін., і основи ворот, пов’язаної з вертіти;
р. [ко́ворот] «коловорот; ворота; стовп, до якого прикріпляються ворота», бр. [ко́варат] «колодязний журавель»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ко́варат «колодязний журавель» білоруська
ко́ворот «коловорот; ворота; стовп, до якого прикріпляються ворота» російська
ко- ?
коверза́ ?
коверзувати ?
ворот ?
вертіти ?

убара́тати «товкти, обдирати (просо)»

неясне;
можливо, префіксальне утворення від *бара́тати, фонетичного варіанта до боро́тати «очищати від лузги (просо)» (пор. [оборота́ти] «очистити від лузги» Ж, [обарата́ти] «сильно побити» Ж), яке певної етимології не має;
можливо, також, що боро́тати є зворотним утворенням від [оборота́ти], яке могло виникнути з *обворо́тати, префіксального похідного від [воро́тати] «обрушувати зерно в ступі», що вважається етимологічно неясним;
не виключений, однак, його зв’язок із воро́чати і далі з верті́ти;
пор. щодо семантики п. wiercieć «крутити, вертіти; терти, розтирати вертінням» (наприклад, мак);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
wiercieć «крутити, вертіти; терти, розтирати вертінням» (наприклад, мак) польська
*бара́тати українська
боро́тати «очищати від лузги (просо)» (пор. [оборота́ти] «очистити від лузги» Ж, [обарата́ти] «сильно побити» Ж) українська
боро́тати українська
оборота́ти українська
*обворо́тати українська
воро́тати «обрушувати зерно в ступі» українська
воро́чати українська
верті́ти українська

універса́льний «всеосяжний, різнобічний, загальний»

запозичення з латинської мови;
лат. ūniversālіs «загальний, такий, що належить усім» походить від ūniversus «весь, цілий, загальний», що є складним утворенням з основ слів ūnus «один», спорідненого з псл. *іnъ «один», укр. [и́ний] «інший», і versus, дієприкметника від vertere «вертіти, крутити», що відповідає псл. *vьr̥těti, укр. верті́ти;
р. универса́льный, бр. універса́льны, п. uniwersalny, ч. univerzální, слц. univerzаlný, болг. универса́лен, м. универза́лен, схв. у̏ниверза̄лан, слн. univerzálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти

универса́льний
універза́льний «тс.»
універса́л «людина різнобічних знань і навичок; вид інструменту»
універсаліза́ція
універсалі́зм
універса́льно
Етимологічні відповідники

Слово Мова
універса́льны білоруська
универса́лен болгарська
ūniversālіs «загальний, такий, що належить усім» латинська
ūniversus «весь, цілий, загальний» латинська
vertere «вертіти, крутити» латинська
versus латинська
универза́лен македонська
uniwersalny польська
*іnъ «один» праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti праслов’янська
универса́льный російська
у̏ниверза̄лан сербохорватська
univerzаlný словацька
univerzálen словенська
и́ний «інший» українська
верті́ти українська
univerzální чеська

шкопирта́ти «падати вниз, летіти, перевертаючися в повітрі; спотикатися; у грі: кидати палицю так, щоб вона йшла колесом»

не зовсім ясне;
мабуть, результат спрощення і де- формації первісного *sъ-kolo-obъ-vьr̥tati, складного слова, утвореного з префікса sъ- (укр. с-), іменника kolo (укр. ко́ло), префікса obъ- (укр. об-), дієслова *vьr̥tati (*vьr̥těti), укр. верті́ти, оберта́ти;
іншим відбиттям цього видозміненого дієслова є, очевидно, укр. шкере́бе́рть (мабуть, сюди ж р. кувырко́м);
менш імовірне виведення основи слова *vьr̥t-ati від *trb-ati, що нібито зазнало метатези (Machek ESJČ 264);
р. [скоперди́н] «назва гри (подібної до шкоперти)», п. [szkopyrtnąć się] «перевернутися», [kopyrtać] «крутити, перевертати, кидати», [kopyrtać się] «крутитися, перевертатися, кидатися», ч. kobrtati se «перекидатися, перевертатися», [škobrtat se], слц. kobŕtat’ sa «тс.», схв. [ковр̀љати] «котити, перекидати, перекочувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

шко́бертом «перекинутися»
шкоперда́ти «у грі: кидати палицю так, щоб вона йшла колесом»
шкопирта́ «(прислівник у словосполученні ки́дати шкопирта́
шко-пи́ртка «палиця, яку шкопиртають»
шкопи́рть «шкопирта (гра)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
szkopyrtnąć się «перевернутися» польська
kopyrtać «крутити, перевертати, кидати» польська
kopyrtać się «крутитися, перевертатися, кидатися» польська
*sъ-kolo-obъ-v<SUP>ь</SUP>r̥tati (укр. с-) праслов’янська
kolo праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥tati (*vr̥těti) праслов’янська
*v<SUP>ь</SUP>r̥těti праслов’янська
*trb-ati праслов’янська
кувырко́м російська
скоперди́н «назва гри (подібної до шкоперти)» російська
ковр̀љати «котити, перекидати, перекочувати» сербохорватська
kobŕtat' sa «тс.» словацька
верті́ти українська
оберта́ти українська
шкере́бе́рть (мабуть, сюди ж р. кувырко́м) українська
kobrtati se «перекидатися, перевертатися» чеська
škobrtat se чеська
*v<SUP>ь</SUP>r̥t-ati ?

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.