ВЕРТЕП — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
верте́п «старовинний ляльковий театр; печера; непрохідна ущелина, провалля; балка з болотом Карп. диал. и оном.; велика скала тж; [велика обора]»
псл. *ѵьrtръ‹іє. *urtupo-s, що складається з компонентів *urt-/uert- «вертіти» і -upo- «вода, річка», збереженого в лит. ùpė «річка», лтс. upe «тс.»;
первісно могло означати «прокручений водою»;
др. вьртьпъ відповідно до псл. *vьrtъpъ (з ь замість ъ) загальноприйнятого пояснення не має;
думка про староболгарське походження укр. і р. верте́п (Брандт РФВ 25, 215) не узгоджується з поширенням багатьох варіантів цього слова в українських карпатських говорах;
малоймовірний і зв’язок цього слова з с.-цсл. врътъ «сад», схв. vȑt «тс.» (Bern. I 607; Шанский ЭСРЯ І 3, 65; Фасмер–Трубачев І 300);
здавна успадкованою в давньоруській мові могла бути форма *вьртъпъ, відображена в укр. верто́пити;
р. Верте́п, [вертебище], бр. [вярцеп], др. вертепъ, вьртьпъ «печера», п. wertep (з укр.),болг. върто́п «вир», слн. vrtép «печера», стсл. врьтъпъ, врътъпъ «печера»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вepména
«прірва, провалля, ущелина; яма в річці з виром Карп. диал. и оном; непрохідне кам’янисте місце в лісі тж»
верте́пи́стий
вертепний
вертепъ
«вибоїста дорога; печера»
(XVII ст.)
ве́ртіб
«яма з водою на полі»
ве́ртіп
«яма в річці з виром; непрохідне місце в лісі»
є́ртіп
«глибока яма в горах»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вярцеп | білоруська |
| върто́п «вир» | болгарська |
| вьртьпъ | давньоруська |
| вертепъ | давньоруська |
| upe «тс.» | латиська |
| ùpė «річка» | литовська |
| wertep (з укр.) | польська |
| *urtupo-s | праслов’янська |
| *v (з ь замість ъ) | праслов’янська |
| верте́п | російська |
| врътъ «сад» | сербо-церковнослов’янська |
| vȑt «тс.» | сербохорватська |
| vrtép «печера» | словенська |
| врьтъпъ | старослов’янська |
| і | українська |
| верто́пити | українська |
| вертебище | українська |
| вьртьпъ «печера» | українська |
| врътъпъ «печера» | українська |
| *urtupo-s | ? |
| *urt-/uert- «вертіти» | ? |
| -upo- «вода, річка» | ? |
| означати «прокручений водою» | ? |
| вьртъпъ | ? |
| Верте́п | ? |
верте́пити
давнє утворення від верте́п, *верто́п з первісним значенням «вир»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вертепі́ти
«шаленіти, бушувати, бешкетувати»
верто́пити
«перевертатися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верте́п | ? |
| верто́п з «вир» | ? |
розверте́па «зяюче провалля»
пов’язане з верте́п «тс., печера» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верте́п «тс., печера» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України