ВЕРВЕЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
верве́чка «один з чотирьох мотузочків, на яких підвішується колиска; ряд, низка, валка»
псл. *ѵьrѵь;
споріднене з лит. virve «вірьовка», лтс. vìrve «тс.», прус. wirbe, дінд. varatra «ремінь, мотузка, канат», можливо, також гр. Fερύω (ἐρύω) «тягну»;
іє. *uer- «в’язати»;
р. верёвка, бр. вяро́ўка, др. вьрвь «мотузка; сільська поземельна община», ч. ст. vrv, болг. връ́в, м. вре, схв. врвца, слн. vŕv, стсл. връвь, «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ве́рвиця
вере́вка Ж
верево́чник
веревча́тий
вірве́чка
«тс.»
вурве́чка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вяро́ўка | білоруська |
| връ́в | болгарська |
| Fερύω «тягну» (ἐρύω) | грецька |
| varatra «ремінь, мотузка, канат» | давньоіндійська |
| вьрвь «мотузка; сільська поземельна община» | давньоруська |
| *uer- «в’язати» | індоєвропейська |
| vìrve «тс.» | латиська |
| virve «вірьовка» | литовська |
| вре | македонська |
| *ѵ | праслов’янська |
| wirbe | прусська |
| верёвка | російська |
| врвца | сербохорватська |
| vŕv | словенська |
| връвь «тс.» | старослов’янська |
| vrv | чеська |
| vrv | ? |
вірьо́вка
очевидно, запозичення з російської мови;
р. верёвка є прямим відповідником укр. [вере́вка], верве́чка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
воровчи́на
«налигач»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| верёвка | російська |
| вере́вка | українська |
| верве́чка | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.