ВВІЧЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

уві́чли́вий «чемний»

очевидно, похідне утворення від [уві́ч] «наяву, в очі», [ввіч] «тс.»;
можливо, спочатку означало «той, хто (завжди) перед очима» з подальшим семантичним розвитком «люб’язний, ласкавий, привітний, запобігливий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вві́чли́вий
вві́чливо
вічли́вий «тс.»
уві́чливо
Етимологічні відповідники

Слово Мова
уві́ч «наяву, в очі» українська
ввіч «тс.» українська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.