ВБОГИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

убо́гий «бідний, недорогий; мізерний; нікчемний»

псл. ǫbogъ з первісним значенням «позбавлений багатства», ǫbogъjь;
утворення з префікса ǫ-, що тут означає заперечення, відокремлення, і кореня bog-, наявного в псл. bogъ, bogatъ, укр. бага́тий, бог;
р. убо́гий «бідний; немічний; мізерний», бр. убо́гі, др. оубогъ «бідний, жебрак; увічний», п. ubogi, ч. ubohý, слц. úbohý, болг. убо́г, схв. у̀бог, слн. ubóg, стсл. оубогъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вбо́генький
вбо́генько
вбо́гий
вбо́го
вбо́жество
вбо́жіти
вбо́жішати
вбо́зтво
збо́жіти «збідніти»
зубо́жити «зробити бідним»
зубо́житися «тс.»
зубо́жіти «тс.»
у́біж «бідняки»
убі́жжя «убозтво»
убі́жський
убі́зький
убо́га «небога»
убо́генький
убо́генько
убо́го
убо́гшати
у́бож «біднота, бідняки»
убо́жа́ти «бідніти»
убо́жество «убогість, бідність»
убожина́ «біднота»
убожи́ти «тс.»
убо́жі́ти «тс.»
убо́жішати
убо́жство «убожество»
убо́жчати «ставати біднішим»
убо́жшати «тс.»
убо́жший
убо́зтво
Етимологічні відповідники

Слово Мова
убо́гі білоруська
убо́г болгарська
оубогъ «бідний, жебрак; увічний» давньоруська
ubogi польська
ǫbogъ «позбавлений багатства» праслов’янська
ǫbogъjь праслов’янська
bogъ праслов’янська
bogatъ праслов’янська
убо́гий «бідний; немічний; мізерний» російська
у̀бог сербохорватська
úbohý словацька
ubóg словенська
оубогъ старослов’янська
бага́тий українська
бог українська
ubohý чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.